Попередній розділ
Лихе використання грошейЗрада Ісуса
Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв, каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків. (Матвія 26:14-15)
Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї, кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш. І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся. Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові. Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих. Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день. Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля, і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь. (Матвія 27:3-10)
А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його. Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити. (Марка 14:10-11)
Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти. І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм. І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати. (Луки 22:3-5)
Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його. (Дії 1:18)
Брати, продані в рабство
І йшли мимо купцї Мидіянські; і витягли вони Йосифа з колодязя, і продали Йосифа Ізмайлитянам за двайцять срібняків; і поведено Йосифа в Египет. (Буття 37:28)
Гроші, заплачені за ворожбу
І пійшли старші мужі Моабські і мужі Мидіянські, з дарунками в руках за закленаннє. І прийшли вони до Білеама, і промовили йому слова Балакові. (Числа 22:7)
І відказав Білеам, і сказав слугам Балаковим: Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла й золота, так все таки не зміг би я переступити слова Господа, Бога мого, щоб вчинити чи мале чи велике. (Числа 22:18)
Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла та золота, не переступив би я слова Господнього, вчинити що доброго, чи лихого по своїй волї. Що промовить Господь, те й мушу мовляти. (Числа 24:13)
Гроші, запропоновані за спробу знищити юдейський народ
Коли цареві до вподоби, то нехай припише, щоб їх вигубити, а я одважу десять тисяч талантів срібла в руки скарбників, щоб вложили в царську скарбницю. Тодї здійняв царь свій перстень з руки своєї і віддав його Аманові, синові Амадата, Вугейцеві, щоб ствердити засуд проти Юдеїв. І сказав царь Аманові: Віддаю тобі твоє срібло й народ; чини з ним, як тобі завгодно. (Естер 3:9-11)
І розказав йому Мардохей про все, що сталось, і про скількість срібла, яке Аман обіцяв відважити в царський скарб за Юдеїв, щоб їх вигубити; (Естер 4:7)
Гроші, заплачені, щоб зашкодити Самсонові
Сталося ж навпослї, що полюбив він на долинї Сорек вродливу женщину на імя Далила. І прийшли до неї князї Филистійські і промовляли до неї: Удобрухай його та вивідай, у чому його велика сила, і чим би нам підойти його, щоб звязати його та впокорити, а ми дамо тобі чоловік за чоловіком по тисячу й сто срібних секлів. (Суддів 16:4-5)
Як же зрозуміла Далила, що він їй виявив усе серце, послала вона кликати Филистіїв та й звелїла сказати їм: Тепер вже можете прибути, бо відкрив він менї цїле серце. Прийшли тодї Филистії та й принесли їй обіцяні гроші. (Суддів 16:18)
Гроші, заплачені за вбивство
От і дали йому сїмдесять секлів срібла з храму Баал-Верита, а за сї гроші найняв Абимелех нужденних та легкодумних людей, що за ним пійшли. (Суддів 9:4)