Давання – біблійні вірші про гроші

Випробування даванням

Випробування віри

Яка користь, браттє моє, коли хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його? Коли ж брат або сестра нагі будуть і жадні щоденної страви, а з вас хто скаже їм: Ідїть з миром, грійтесь і годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тїла; яка (з того) користь? Так само й віра, коли дїл не має, мертва сама по собі. (Якова 2:14-17)

Випробування, чи перебуває в нас Божа любов

Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому? (1 Івана 3:17)

Випробування любові до ближнього

Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови. (2 Коринтян 8:8)

Приклад милосердного самарянина

Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся, і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його; а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі. (Луки 10:33-35)

Випробування Христового панування

Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною. Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі. (Матвія 19:21-22)

Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест. Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі. (Марка 10:21-22)

Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною. Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий. (Луки 18:22-23)

Ставлення в даванні

Боже ставлення

Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє. (Івана 3:16)

Ми пізнали також, та й увірували в любов, котру має Бог до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, в Бозї пробуває, а Бог в ньому. (1 Івана 4:16)

Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни. (Якова 1:17)

Наше ставлення

Яке ставлення правильне?

З любов'ю

І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того). (1 Коринтян 13:3)

З радістю

Кожен (давай), яко ж постановляє в серцї, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог. (2 Коринтян 9:7)

Як давати з любов'ю?

Давай Господеві як вияв любові й поклоніння

Промов до синів Ізрайлевих, щоб вони приносили менї приноси; від усякої людини, що прихиляється серцем своїм, брати мете приноси мої. (Вихід 25:2)

Як перелїчувати меш сини Ізрайлеві, так нехай кожен при перелїку дасть Господеві за душу свою викуп, і не буде в них лиха, як перелїчувати муть їх. Ось що мусять вони давати: всї що переходити муть до перелїчених, пів секеля, після секеля сьвятинї (двайцять гер один секель) пів секеля яко приніс Господеві. Двайцятилїток і старше хто переходить до перелїчених, мусить давати приноса Господеві. (Вихід 30:12-14)

Принесїте від себе жертву підношення Господеві. Кожен охочий нехай принесе Господеві приніс: золото, срібло і мідь. (Вихід 35:5)

І поприходили всї, кого підіймало серце його, і всї, кого заохочував дух його, і подавали приноси Господнї на будову громадського намету і на всякі потребини його, і на шати сьвяті. І поприходили вони, чоловіки й жіноцтво, всї, скільки було їх охочого серця, і подали запинки й сережки, й каблучки, і золоті намиста, і всяку золоту посудину, І всякий, в кого знайшовся блават, і пурпур, і кармазин, і тонке полотно, і козина шерсть, і шкіри баранячі червоні, і шкіри барсучі, приносив. Усякий, в кого була жертва срібна й мідяна, подавав жертву приношення Господеві; і всякий, в кого знайшлось дерево акація до всякої службової роботи, подавав. І все жіноцтво, в якого було мудре серце, почало прясти своїми руками, і подавали свою пряжу: на блават, і пурпур, і кармазин, й тонке полотно. І все розумне жіноцтво, кого серце підіймало на мудрощі, пряли козину шерсть. А князї подавали каміннє ониксове і каміннє до вставлювання для наплїчника і нагрудника. І пахощі й олїю на сьвітло і на миро, і на запашне кадило. Дїти Ізрайлеві, всякий чоловік і всяка жінка, в котрої було охоче серце, подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея, творити, подавали добровільні дари Господеві. (Вихід 35:21-29)

І приносити мусить він одно з усього того дару як жертвоприношеннє Господеві; се буде сьвященникові, що бризкає кров мирної жертви, йому воно буде. (Левит 7:14)

І рече Господь Аронові: Се передав я тобі догляд моїх жертв підношення. Від усього, що присьвячують сини Ізрайлеві, оддав я тобі і синам твоїм, задля сьвященьства вашого, вічну твою частку. Ось що буде твоє від сьвятих посьвятів, що не прийдуть на вогонь: всї дари їх, як всї жертви хлїбні, всї жертви за гріх, і всї жертви за провину, що вони приносять їх менї, як великі сьвятощі тобі вони і синам твоїм. У сьвятому місцї їсти меш їх, ввесь музький пол їсти ме їх; сьвятим се мусить бути тобі. І се буде твоє: возношення дарів їх і всї жертви гойдані синів Ізрайлевих; тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з того віддав я як вічну пайку; всякий чистий в дому твому може їх їсти. Все найлучче з олїї і все найлучче з винограду і зерна, їх первоплоди, що приносять їх Господеві, тобі оддав я їх. Первоплоди з усього, що родить земля їх, що вони подають їх Господеві, твої будуть; всякий чистий з дому твого може їх їсти. Усе посьвячене в Ізраїлї твоє буде. Все перворідне від усякого тїла, що приносять Господеві, людина чи із скотини, буде твоє; тільки первородне дитя мусить бути викуплене, і первак із скотини нечистої мусить бути викуплений. І ті, що треба їх викупити, від одного місяця будуть викупляти їх по твому цїнуванню по пять секлїв срібла, по секлеві сьвятинї, двайцять гер в йому. Первородного ж бика, або первородного барана чи первородного козла не давати меш викуповувати; присьвячені вони. Кровю їх будеш кропити на жертівника і жир їх пускати димом в огнянїй жертві, про любі пахощі Господеві. І мясиво їх буде твоїм; як грудина жертви гойданої і як права лопатка, твоє буде воно. Всї жертви посьвятів, що підносять їх сини Ізраїля Господеві, оддав я тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, як віковічну частку; се завіт вічний про тебе й про насїннє твоє з тобою. І рече Господь Аронові: У землї їх не мати меш жадного наслїддя, і частки в тебе не буде між ними. Сам я частка твоя і наслїддє твоє серед синів Ізрайлевих. І се дав я синам Левієвим замість наслїддя всї десятини Ізраїля за службу, що вони служать при соборному наметї. І більш не приступати муть синове Ізрайлеві до соборного намету, щоб не взяти на душу гріха і не померти. Нехай Левіти служать службу при соборному наметї, і самі несуть гріх їх. Установа віковічня в роди ваші. А серед синів Ізрайлевих не мати муть жадного наслїддя; Бо десятину синів Ізрайлевих, що в жертву приносять Господеві, дав я Левітам як наслїддє; тим то сказав я їм, що між синами Ізрайлевими не буде в них наслїддя. (Числа 18:8-24)

І присьвятив се царь Давид Господеві вкупі з сріблом та золотом, що забрав у всїх народів: в Ідумеїв, Моабіїв, Аммонїїв, Филистіїв та в Амаликіїв. (1 Хронік 18:11)

Тодї многі приносили дари Господеві в Ерусалим і дорогі речі Езекії, цареві Юдейському. І став він після сього великим в очах усїх народів. (2 Хронік 32:23)

І се присьвятив Давид Господеві вкупі з сріблом і золотом, що поприсьвячував із забраного у всїх народів підневолених: (2 Самуїлова 8:11)

Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої! (Псалми 50:14)

Увійду я в дім твій з жертвами цїлопалення, віддам тобі обітницї мої, (Псалми 66:13)

Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі. (Псалми 68:29)

Робіть і сповняйте обітницї Господеві, Богу вашому; нехай принесуть дари свої страшенному всї, що кругом него. (Псалми 76:11)

Бо на сьвятій горі моїй, на гірній висотї Ізраїлській, говорить Господь, — он-де менї служити ме ввесь дом Ізраїля — ввесь, скілько його на землї; там я буду ласкаво приймати їх, і там жадати му приносів ваших, і первоплодів ваших із усякими сьвятими дарами вашими. (Єзекіїль 20:40)

Устань же тодї, громадо Сионська, й молоти! я бо зроблю рога твого (силу твою), мов би з залїза, а копита твої, неначе з мідї, — і потреш многі народи, й присьвятиш Господеві користї їх і багацтва їх — Владицї всього сьвіта. (Михей 4:13)

Усе, що маємо, від Господа, і ми повертаємо це Йому

Приклад Дитяти Христа

Як же народивсь Ісус у Витлеємі Юдейському за царя Ірода, прийшли мудрцї зі сходу в Єрусалим, (Матвія 2:1)

Приклад недавання Господеві

Ти (наче б і) не приносив менї ягнят твоїх у всепаленнє, і жертвами твоїми не віддавав менї шани. Та я й не допевнявсь у тебе хлїбових приносів і не силував кадилом кадити. Ти (наче б) не куповав за гроші пахощів про мене, не засичовав мене жиром жертівним; нї, ти гріхами твоїми причиняв труду менї, та проступками твоїми обтяжував мене. (Ісая 43:23-24)

Давай радо, підкоряючись Господеві/приноси добровільно

Щоб було золоте, що повинно бути золотим, а срібне, що має бути срібним, і на всякі вироби рук штукарських. А тепер може ще чия ласка, пожертвувати сьогоднї для Господа? І почали жертвувати старшини в родинах, і началники над поколїннями Ізрайлевими, й тисячники та сотники, й управителї майна царського. І дали на будову дому Божого пять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, а срібла десять тисяч талантів, мідї же вісїмнайцять тисяч талантів, а залїза сто тисяч талантів. І в кого знайшлись діяменти, ті віддавали й їх до скарбівнї дому Господнього, на руки Ехієля Герсоненка. І радий був народ, що вони розщедрились, бо вони жертвували Господеві від щирого серця, а й царь Давид так само радїв вельми. (1 Хронік 29:5-9)

Бо хто я й хто народ мій, що ми спромоглись, так як оце, жертвувати? Але від тебе все, й з твоєї руки все, що ми віддали тобі; Ми бо чужинцї й приходнї перед тобою, як і всї батьки наші; неначе тїнь життє наше на землї, й нїчого нема тревалого. Господи, Боже наш! усї оцї достатки, що ми наготували для збудування дому тобі, твоєму іменню сьвятому, воно з твоєї руки, й все твоє. Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й любиш щирість серця; я від щирого серця мого пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що тут знаходиться, радо жертвує тобі. (1 Хронік 29:14-17)

Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським, що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх. Бо вони по силї — се я сьвідкую — і над силу доброхітні. З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим. І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою; (2 Коринтян 8:1-5)

Ставлення важливіше за розмір дару

Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати. (Матвія 23:23)

Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати. (Луки 11:42)

Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник. Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю. А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному. Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору. (Луки 18:10-14)

Давання з правильним ставленням/Господь приймає дар

Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його; (Буття 4:4)

Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить. (Євреїв 11:4)

Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу. (Филип'ян 4:18)

Давання з неправильним ставленням/Господь відкидає дар

І сталось по якомусь часї, що Каїн приносив Господеві жертву з польового вроджаю. Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його; На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв. (Буття 4:3-5)

Ійдїть же собі в Бетель, гріха набіратись, та ще й ув Галгал — провин додавати! приносїте що ранку ваші жертви, що три днї — десятини ваші. Приносїть на подячну жертву хлїб на заквасцї, трубіте й про ваші дари доброхітні та пишайтесь ними; на се бо ви, сини Ізраїля, дуже ласі, говорить Господь Бог. За се ж я й давав вам голі зуби, насилав безхлїбє по всїх осадах у вас; та ви не навертались до мене, говорить Господь. (Амос 4:4-6)

Коли приносити мете менї всепалення чи хлїбові приноси, то я їх не прийму, та й на подячну жертву з ситих назимків ваших я й не гляну. Правосуд нехай у вас, як вода, тече, й справедливість — як бистрий потік. (Амос 5:22, 24)

Хиба ж ви жертви та хлїбові дари в пустинї через сорок років менї приносили, ти, доме Ізраїля? Нї, ви носили намет Молохів та зорю бога вашого Ремфана, — боввани, що їх самі собі поробили. Тим то я геть із Дамаску вас попереселяю, говорить Господь; Бог сил небесних — імя йому. (Амос 5:25-27)

Та й ось що ви тим іще робите: ви зневолюєте (жінок ваших) обливати жертовник Господень сльозами з голосїннєм і риданнєм, так що він уже й не дивиться на приноси й не приймає вмоляючої жертви з рук ваших. Ви знов спитаєте: через що? Через те, що Господь був сьвідком між тобою й жоною молодощів твоїх, що ти її зрадив, — вона ж подруга твоя й законом із тобою звязана, як жона твоя. (Малахія 2:13-14)

Неправда Святому Духові

Один же чоловік, на ймя Ананїя, з Сафирою, жінкою своєю, продав маєток, та й приховав з цїни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів. Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з цїни за землю? Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй властї було? На що положив єси в твоєму серцї дїло таке? Ти обманив не людей, а Бога. Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обняв страх великий усїх, що чули се. Уставши молодцї, взяли його і винїсши поховали. І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся. Озвав ся ж до неї Петр: Скажи менї, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки. Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть. Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її. (Дії 5:1-10)

Щоб виправдати гріх

В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої; (Приповісті 7:14)

Переваги давання

Користь для того, хто дає

У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба помагати малосильним і памятати слова Господа Ісуса, що Він глаголав: Більше щастє давати, нїж приймати. (Дії 20:35)

Більша близькість із Господом

Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше. (Матвія 6:21)

Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде. (Луки 12:34)

Примноження на небі

Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть. (Матвія 6:20)

Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною. (Матвія 19:21)

Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть. (Луки 12:33)

А до Левітів скажеш так: Коли берете ви від синів Ізрайлевих десятину, що дав я вам як наслїддє ваше, так мусите принести жертву возношення Господеві, десятину від десятини. (Числа 18:26)

Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною. (Луки 18:22)

Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуєть ся на користь вашу. (Филип'ян 4:17)

Багатим у нинїшнім віцї заказуй не високомудровати, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога живого, що дає нам усе щедро на втїху; добре робити, багатитись дїлами добрими, охочими на подаваннє бути і подїльчивими, скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне. (1 Тимофія 6:17-19)

Примноження на землі

А при кіньцї трьох років віддїлиш десятину з усього вроджаю твого за сей рік, та й зложи се в оселї твоїй. І прийде Левит, бо в його нема паю і наслїддя з тобою, і зайда і сирота і вдова, що живуть у твоїй оселї, та й їсти муть вони до сита, щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх, що робити меш. (Повторення Закону 14:28-29)

І відповів йому Азарія, первосьвященник, з дому Садокового, й сказав: Від того часу, як почали носити приноси в дом Господнїй, їли ми до схочу, і багато зісталось; бо Господь благословив народ свій. І з того, що зісталось, набралось оце множество. (2 Хронік 31:10)

Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить, А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином. (Приповісті 3:9-10)

Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає. Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде. (Приповісті 11:24-25)

Пускай твій хлїб на пливучу воду, бо по довгому часї знайдеш його. (Екклезіяст 11:1)

Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам. (Луки 6:38)

Оце ж: хто сїє скупо, скупо й жати ме; а хто сїє в дарах, в дарах і жати ме. Кожен (давай), яко ж постановляє в серцї, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог. Силен же Бог всякою благодаттю збогатити вас, щоб у всьому всякого часу всякий достаток маючи, збагачувались ви всяким добрим дїлом, (яко ж писано: Розсипав, дав убогим; праведність його пробуває по вік. Хто ж дає насїннє сїючому, подасть і хлїб на їжу, і намножить насїннє ваше і зростить засїви праведности вашої), щоб у всьому збагатились на всяку щирість, котра через нас робить подяку Богу. (2 Коринтян 9:6-11)

Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Христї Ісусї. (Филип'ян 4:19)

Виклик випробувати Господа щодо матеріального примноження

Принесїте всї десятини в кокомори в сьвятинї щоб у мойму дому було що їсти, та хоч тим витребуйте мене, говорить Господь сил небесних: чи тодї не повідчиняю я вам отвори небесні й не пошлю вам благословеннє над міру? (Малахія 3:10)

Примноження благословень

І первоплід із усякого вроджаю в вас і всякі приноси, які б нї були ті приноси ваші, належаться сьвященникам, та й хлїб із первоплоду в вас оддавайте сьвященникові, щоб над домом твоїм почивало благословеннє. (Єзекіїль 44:30)

В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий. Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його. Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се: любить бо нарід наш, і школу він збудував нам. (Луки 7:2-5)

Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила. Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї. Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла. (Дії 9:36-37, 40)

Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською, побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу. Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию! Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом. і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом. (Дії 10:1-4, 31)

Скільки давати

Десятина

До Закону

І благословен Бог всевишнїй, що подав тобі у руки ворогів твоїх запеклих! Аврам дав йому десятую часть із всього. (Буття 14:20)

І обрік Яков себе оброком, говорючи: Коли Бог буде зо мною, і сохранить мене в дорозї, що ʼце верстаю, і дасть менї хлїб на їду й одежу на одїг, І верне мене здорового в господу панотцеву, тодї буде Господь менї Богом. І камінь сей, що поставив стовпа, буде в мене дом Божий, і з усього, що менї даси, десятину давати му тобі. (Буття 28:20-22)

Під Законом

І всяка десятина на землї, від насїння землї, від плодів з дерева, буде Господеві; сьвяте Господеві. Коли ж хто схоче викупити яку десятину свою, так пятину її мусить ще додати до неї. А всяка десятина з буйної і дрібної скотини, з усього, що проходить під палцею пастуха, десята скотина буде сьвятим Господеві; (Левит 27:30-32)

Недавання десятини вважається пограбуванням Бога

Хиба ж годиться людинї обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте. Спитаєте: В чім же ми тебе обкрадаємо? Десятинами й первоплодами. Тяжко ви прокляті, за те, що ви — ввесь люд — мене обкрадаєте. (Малахія 3:8-9)

Десятину їли перед Господом

Давати меш вірно десятину з усього доходу посїву твого, що в полї виросте, рік в рік. І їсти меш перед Господом, Богом твоїм, на місцї, що вибере він, щоб там сьвятилось імя його, десятину зерна твого, вина твого і олїї твоєї, і перваки твоєї буйної й дрібної скотини, щоб ти навчавсь поки життя боятись Господа, Бога твого. А коли дорога буде далека для тебе, так що не зможеш туди нести його, тому що далеко до того місця, що Господь, Бог твій, вибере, щоб там поставити імя своє, коли благословить тебе Господь, Бог твій, Так оддай його за гроші, і завяжи гроші в себе в руцї, та й іди до місця того, що вибере Господь, Бог твій. І купиш там за гроші те, чого бажає душа твоя, буйну, чи дрібну скотину, вино й напиток, і все, чого бажає душа твоя; та й їсти меш там перед Господом, Богом твоїм, і веселити мешся сам і дім твій. (Повторення Закону 14:22-26)

Десятину давали на утримання левитів і бідних

І се дав я синам Левієвим замість наслїддя всї десятини Ізраїля за службу, що вони служать при соборному наметї. І більш не приступати муть синове Ізрайлеві до соборного намету, щоб не взяти на душу гріха і не померти. Нехай Левіти служать службу при соборному наметї, і самі несуть гріх їх. Установа віковічня в роди ваші. А серед синів Ізрайлевих не мати муть жадного наслїддя; Бо десятину синів Ізрайлевих, що в жертву приносять Господеві, дав я Левітам як наслїддє; тим то сказав я їм, що між синами Ізрайлевими не буде в них наслїддя. (Числа 18:21-24)

Як на третїй рік, що є рік десятин, скіньчиш віддїляти десятину з усякого твого вроджаю, і даси їх Левитові, приходневі, сиротї та вдові, щоб харчувались до сита в оселях твоїх: (Повторення Закону 26:12)

І звелїв він народові, що жив в Ерусалимі, давати належне удержаннє сьвященникам та левітам, щоб могли пильнувати закону Господнього. Як сей приказ оповіщено, то сини Ізрайлеві назносили силу первоплодів збіжжя, вина, й оливи, й меду, та й з усього, що родить земля, понаносили дуже багато десятин. І Ізрайлитяне та Юдеї, що жили в містах Юдейських, приставили так само десятини з товару та овець, та десятини з пожертвування, присьвяченого Господеві, Богові їх; і понаскладувала купи-купи. Третього місяця почали складати купи, а сьомого місяця скінчили. І прийшли Езекія та дуки, і побачили купи, та й дякували Господеві й його народові, Ізраїлеві. І спитав Езекія сьвященників та левітів про ті купи. І відповів йому Азарія, первосьвященник, з дому Садокового, й сказав: Від того часу, як почали носити приноси в дом Господнїй, їли ми до схочу, і багато зісталось; бо Господь благословив народ свій. І з того, що зісталось, набралось оце множество. І звелїв Езекія приладити кімнати, що при домі Господньому. І приладили. І попереносили туди приноси, й десятини, й присьвяти з усією вірністю. І був за начальника при їх Хонанїя, левіт, та Симей, брат його, за другого. (2 Хронік 31:4-12)

І первоплід із борошна нашого і усяких приносів, і овощів з усякого дерева, вина й оливи ми приставляти мемо сьвященникам в комори при домі Бога нашого, й десятину з землї нашої левітам. Вони, левіти, брати муть десятину по всїх містах, де в нас хлїборобство. При левітах, як вони брати муть левітську десятину, знаходити меться сьвященник, син Ааронів, щоб левіти десяту частку з своїх десятин одвозили до дому Бога нашого в кімнати, призначені на переховок; (Неемія 10:37-38)

Ще ж довідався я, що левітам не дають частки, та що левіти й сьпівцї, що робили своє дїло, порозбігались, кожний на своє поле. І докоряв я старшинам і сказав: Чому опустили ми дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на їх місце. (Неемія 13:10-11)

Левити мали давати десятину з отриманої десятини

Десятина в Новому Заповіті

Вищість священства Мелхиседека

Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його; котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою), Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного. Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно. Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив. Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся. І тут беруть десятини люде, що мруть, а там — той, про кого сьвідчить ся, що він живе. І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини. (Євреїв 7:1-2, 4-9)

Десятина до комори

І звелїв Езекія приладити кімнати, що при домі Господньому. І приладили. І попереносили туди приноси, й десятини, й присьвяти з усією вірністю. І був за начальника при їх Хонанїя, левіт, та Симей, брат його, за другого. (2 Хронік 31:11-12)

При левітах, як вони брати муть левітську десятину, знаходити меться сьвященник, син Ааронів, щоб левіти десяту частку з своїх десятин одвозили до дому Бога нашого в кімнати, призначені на переховок; (Неемія 10:38)

Того ж таки дня приставлені були люде до комор із приносами первоплодів та десятин, щоб збірали дари з поля коло міст, призначені законом про сьвященників та левітів, бо Юдеям любо було дивитись на сьвященників та левітів, що стояли, (Неемія 12:44)

І всї Юдеї стали приносити десятини пашні, вина та оливи в комори. (Неемія 13:12)

Пропорційне давання (як Бог благословить)

Тодї будеш обходити сьвято Господеві, Богу твому, приносючи добровільні дари руки твоєї, що давати меш їх, чим благословить тебе Господь, Бог твій; (Повторення Закону 16:10)

Три рази до року ввесь музький пол твій мусить являтись перед Господом, Богом твоїм, на місцї, котре він вибере; у сьвято опрісноків і в сьвято тижневе, і в сьвято кучків, і не будете показуватись з порожніми руками перед Господом: (Повторення Закону 16:16)

Первого дня в тижнї нехай кожен з вас у себе складає, скарбуючи, як йому ведеть ся, щоб не тодї, як прийду, складку робити. (1 Коринтян 16:2)

Приклади пропорційного давання

По своїй змозї дали вони до скарбівнї на веденнє роботи шістьдесять одну тисячу драхм золота і пять тисяч мін срібла, та сто сьвященницьких риз. (Ездра 2:69)

З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї. (Дії 11:29)

Прийнятний дар відповідно до можливостей

Бо коли в кого є охота, то вона приятна по тому, як хто має, а не по тому, як хто не має. (2 Коринтян 8:12)

Жертовне давання

І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато. І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг. І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону. Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій. (Марка 12:41-44)

Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні. Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти. І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула: всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула. (Луки 21:1-4)

Не давай того, що тобі нічого не коштує

Питає тодї Орна: Чого йде добродїй й царь мій до раба свого? І відказав Давид: Щоб купити в тебе гумно, й спорудити жертівника Господеві, й так одвернути пошесть від люду. І каже тодї Орна Давидові: Нехай мій добродїй й царь візьме що хоче та й принесе жертву. Ось воли на всепаленнє, й вози й ярма волові на дрова. Се все дає, мій царю, Орна цареві, а Господь, Бог твій, нехай прийме обіт твій. Однак же царь відказав Орнї: Нї, я куплю в тебе за гроші, й не хочу приносити Господеві всепаленнє, що менї досталось дармо. От і купив Давид гумно, й воли за пятьдесять срібних секлів. (2 Самуїлова 24:21-24)

І сказав Давид до Орни: Дай менї місце під током, я збудую на ньому жертівник Господеві; яка цїна йому, за таку віддай його, щоб перестала пагуба в народї. І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо. І сказав Давид: Нї, я хочу купити в тебе за готові гроші; бо не буду я приносити твоєї власностї Господеві, й не буду приности всепалення з дарованого. (1 Хронік 21:22-24)

Прокляття за давання вкраденого чи вадливого

Син шанує батька, а раб — пана свого; коли ж я батько, так де ж та почесть, що менї подобає? й коли я пан, де ж те поважаннє для мене? говорить Господь Саваот до вас, сьвященники, що зневажаєте ймя моє? Ви питаєте: Чим же ми зневажаємо ймя твоє? Ось, ви приносите нечистий хлїб на мій жертівник, та ще й питаєте: Як ми зневажаємо тебе? От тим, що говорите: Трапезу Господню нїщо поважати. І як ви приносите на жертву слїпе, чи те в вас не погане? або як приносите кульгаве чи хворе, чи ж і се не погане? Ось, принеси се твойму князеві, чи буде воно йому приємне, чи прийме він тебе ласкаво? говорить Господь Саваот. Оце ж благайте Бога, щоб вас помилував; бо коли таке буде виходити з рук ваших, так чи ж може він вас ласкаво приймати? говорить Господь сил небесних. Лучше зачини которий храмові двері, щоб на мойму жертівнику не палити марно огню. Нема в мене ласкавостї до вас, говорить Господь сил небесних, і не вгодні менї приноси з ваших рук. Від ісходу бо та й до заходу сонця буде ймя моє величатись проміж народами, й всюди приносити муть іменї мойму кадило й жертву чисту; велике буде ймя моє проміж народами, говорить Господь Саваот. Ви ж його зневажаєте, мовляючи: Столові Господньому не належиться пошана, й те, що нам із неї впадає, невартне. До того ще й мовляєте: Скілько ж то працї! та й маловажите все, говорить Господь сил, і приносите крадене й кульгаве й недуже, а такі самі й хлїбові дари ваші. Чи менї ж та приймати таке залюбки з рук ваших? говорить Господь. Нї, проклят зрадливий, що, мавши в чередї своїй здорового самця й обрікши себе обітом, приносить Господеві миршаве; я бо царь великий, говорить Господь сил небесних, а моє імя страшне проміж народами. (Малахія 1:6-14)

Спосіб давання

Зразок давання

Першочерговість

І засївати меш шість років землю твою, і збирати меш уроджай її; На семий же мусиш покинути її на толоку і даси полежати, щоб харчитись убогим ізміж людей твоїх, а що вони покинуть, нехай поїдає животина польова. Так само чинити меш і з виноградником твоїм, і з оливною деревиною твоєю. (Вихід 23:10-11)

Все, що родить мати, моє; і весь твій скот, первородні самцї бики й барани. (Вихід 34:19)

Первий первоплід землї твоєї приносити меш домові Господа, Бога твого. Не варити меш козеняти в молоцї матері його. (Вихід 34:26)

Що до жертви первоплодів, то повинні ви приносити їх Господеві; та не приносити мете їх на жертівнику про любі пахощі. (Левит 2:12)

І в день первеньцїв, як приносите нову хлїбну жертву Господеві, послї вашого сьвята однотижневого будуть сьвяті збори в вас; жадної роботи не робіть. (Числа 28:26)

Як прийдеш у землю, що Господь, Бог твій, дасть у наслїддє тобі, і ти займеш її та й осядешся там, То возьмеш всї первоплоди землї, що ти звезеш із поля, що дасть тобі Господь, Бог твій, і положиш у кошик, та й пійдеш до місця того, котре вибере Господь, Бог твій, щоб сьвятилось там імя його. (Повторення Закону 26:1-2)

Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить, (Приповісті 3:9)

Без зволікання

Від достатків збіжа твого і випливу точива твого не гаяти мешся приносити в жертву. Первенця з дїтей твоїх оддавати меш менї. (Вихід 22:29)

Коли зробиш яку обітницю Господеві, Богу твому, не гайся сповнити її; бо Господь, Бог твій, певно впімнеться в тебе, і буде тобі гріх. (Повторення Закону 23:21)

Як обречешся обітом перед Богом, то не гайсь його спевнити, не любить бо він дурних; спевни твою обітницю. (Екклезіяст 5:3)

Обдумано заздалегідь

Кожен (давай), яко ж постановляє в серцї, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог. (2 Коринтян 9:7)

Регулярно

Особисто

Первака ж осла мусиш викупити бараном, коли ж не викупиш, так переломи йому шию. Всякого первенця з синів мусиш викупити, і нехай нїхто не показується передо мною з порожнїми руками. (Вихід 34:20)

Кожен з дарами, по своїй спромозї, чим Господь, Бог твій, благословить тебе. (Повторення Закону 16:17)

Увесь нарід у землї має давати сей принос князеві в Ізраїлї. (Єзекіїль 45:16)

З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї. (Дії 11:29)

Відкладання на бік

Без гордості

Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі. Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі. Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права: щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно. (Матвія 6:1-4)

З поклику серця

Правила давання

Управління і підзвітність

А левіти, брати їх, доглядали скарбів дому Божого та скарбниць із сьвященними річами. (1 Хронік 26:20)

Шеломит та брати його доглядали скарбниць із присьвяченим добром, що поприсьвячував царь Давид і голови родин, і тисячники, й сотники та воєводи. (1 Хронік 26:26)

Коре, син Імнин, левіт, дверник на східньому боцї, був при доброхітнїх приносах Богові, до видавання принесеного Господеві й важнїйших посьвятів. А під його рукою Еден і Минїямин, і Ешуа, й Шемаїя, і Амарія та Шеханїя в містах сьвященничих, щоб вірно роздавати братам своїм частї, як більшому, так і малому, (2 Хронік 31:14-15)

І приставив я до комор Шелемію, сьвященника, та письменника Садока, та Федаю з левітів, а при їх Ханана, сина Закхурового, сина Маттанїїного, бо їх уважали за певних. І їм поручено роздавати частки братам своїм. (Неемія 13:13)

Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах. Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу, остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо, промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми. (2 Коринтян 8:18-21)

Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла. (Дії 11:30)

Як же прийду, то которих ви ухвалите, тих пішлю з листами віднести дар ваш у Єрусалим. Коли ж буде достойно, щоб і менї йти, зо мною пійдуть. (1 Коринтян 16:3-4)

Приклади, коли звіту не вимагали

З людьми ж, що їм видавали гроші на плату робочим, не рахувались, бо ті поводились чесно. (2 Царів 12:15)

Однакже не требувати від них рахунку з грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно. (2 Царів 22:7)

Кому давати

Родина

Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного. (1 Тимофія 5:8)

Батьки

Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю. Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись, той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого. (Матвія 15:4-6)

І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити. Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре. Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся; і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй, обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите. (Марка 7:9-13)

Вдови

Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителям; се бо добре і любо перед Богом. (1 Тимофія 5:4)

Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагає, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати. (1 Тимофія 5:16)

Приклад давання родині

І харчувати му тебе; ще бо пять год буде голодних на землї, ато дійшов би до злиднїв і ти і дом твій і все твоє. (Буття 45:11)

І надїляв Йосиф отця свого й браттє своє й усю родину хлїбом, по лїчбі дїтей. (Буття 47:12)

Приклад давання родині

Останки од приносу хлїбного Аронові й синам його: се велика сьвятиня із огняних жертв Господнїх. (Левит 2:3)

А лопатку праву вашої жертви мирної оддавати мете як дар гойданий сьвященникові. Которий зміж синів Аронових приносить кров із мирної жертви і тук, тому буде лопатка права як пай. Погруддє бо гойданої жертви і лопатку жертвоприношення взяв я у синів Ізрайлевих від мирних жертов їх, та й оддав їх Аронові сьвященникові і синам його як вічну пайку їх від синів Ізрайлевих. (Левит 7:32-34)

І рече Мойсей Аронові й Єлеазарові й Ітамарові, синам його, що зостались: Возьміте приніс хлїбний, що зіставсь од огняної жертви Господньої та й їжте його прісним коло жертівника; се бо велика сьвятощ. І їсти мете його в сьвятому місцї: бо се пай твій і пай синів твоїх з огняних жертов Господеві; так бо заповідано менї. Погруддє ж жертви гойданої і лопатку жертви підношеної мусите їсти на чистому місцї, ти й сини твої й дочки твої з тобою: се бо пай твій і пай синів твоїх, призначений із жертов мирних у синів Ізрайлевих. (Левит 10:12-14)

А коли в людини та нема родича, щоб вернути йому кривду, так нехай верне кривду Господеві, і буде вона сьвященникові, опріч барана жертви премирення, що буде на покуту за його. І буде йому всяка жертва підношення з усяких сьвятих приносів, що приносять їх сини Ізрайлеві сьвященникові. І все, що хто посьвятить, буде його; що хто дає сьвященникові, його буде. (Числа 5:8-10)

І возьми данину для Господа від тих, що становились у військові лави: одну душу із пятьсот, з людей та з буйної скотини та з ослів та з дрібної скотини; Із їх половини возьмеш се та й оддаси Єлеазарові сьвященникові як жертву возношення Господеві. А з половини, що дістанеться синам Ізрайлевим, возьмеш одну душу із пятьдесять, із людей, та з буйної скотини, та з ослів, та з дрібної скотини, з усякої скотини; і віддаси Левітам, що доглядають храмини Господньої. (Числа 31:28-30)

Та мати муть право сьвященники ось на яку частку від людей, що приносити муть заколювану жертву, чи з буйної чи з малої скотини: Мусять вони давати сьвященникові лопатку, обидві щоки, і тельбухи. Первоплід з твого зерна, твого вина і твоєї олїї, і першу вовну з овець твоїх мусиш дати йому; (Повторення Закону 18:3-4)

Не завязуй роту в вола, що молотить. (Повторення Закону 25:4)

(І обіцялись ми) що року приносити в дом Господнїй первоплід із землї нашої і перві плоди з усякого дерева; І приводити в дом Бога нашого до сьвященників, що служать в домі Бога нашого, первенцїв із синів наших і з скотини нашої, як написано в законї, і первенцї з товару й овець наших. (Неемія 10:35-36)

Усї Ізрайлитяне за часів Зоровавеля й за часів Неємії давали частки сьпівцям та воротарям на кожний день і віддавали присьвяти левітам, а левіти віддавали присьвячене синам Аароновим. (Неемія 12:47)

Годувати муться хлїбовими приносами, жертвами за гріх та жертвами за переступ, та й все з обітів у Ізраїлї їм належиться. І первоплід із усякого вроджаю в вас і всякі приноси, які б нї були ті приноси ваші, належаться сьвященникам, та й хлїб із первоплоду в вас оддавайте сьвященникові, щоб над домом твоїм почивало благословеннє. (Єзекіїль 44:29-30)

Працівники Нового Заповіту

Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші, анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палицї: бо робітник достоєн харчі своєї. (Матвія 10:9-10)

...і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей, (Марка 6:8)

Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усїма бісами, й недуги сцїляти. І післав їх проповідувати царство Боже та оздоровлювати недужих. І рече до них: Нїчого не беріть на дорогу, нї палицї, нї торбини, нї хлїба, нї срібла, анї по дві одежинї майте. (Луки 9:1-3)

Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти. Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте. У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому; і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся. У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати. (Луки 10:1, 4-7)

Нехай же дїлить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго. (Галатів 6:6)

Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї. Глаголе бо писаннє: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї. (1 Тимофія 5:17-18)

Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку. (Тита 3:13)

Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх, котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом. Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган; тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї. (3 Івана 1:5-8)

Ісуса утримували дарами під час Його земного служіння

...і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого. (Луки 8:3)

Християнські працівники, що не скористалися правом на утримання

Або один я та Варнава не маємо власти, щоб не робити? Хто воїнствує коли своїми доходами? хто садить виноградник, та й овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть? Хиба се я глаголю яко чоловік? чи не говорить сього й закон? Бо в Мойсейовім законї писано: Не завязуй рота волові, як молотить. Хиба про волів дбає Бог? чи задля нас як раз глаголе? Задля нас бо написано, що в надїї мусить ратай орати, і хто молотить, (робить се) з надїєю, бути спільником свого вповання. Коли ми духовне сїяли вам, то чи велика річ, коли ми тїлесне ваше жати мем? коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не зʼупинити як небудь благовістя Христового. Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають. Так і Господь повелїв тим, хто проповідує благовістє, з благовістя жити. Я ж нїчим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче менї вмерти, нїж щоб хто славу мою знївечив. (1 Коринтян 9:6-15)

Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї. За що ж менї нагорода? (За те,) що благовіствуючи без користї, подаю благовістє Христове, так щоб не надуживати моєї властї в благовістю. (1 Коринтян 9:17-18)

Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам? Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам; і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му. (2 Коринтян 11:7-9)

Ось утретє готов я прийти до вас, і не буду важким вам, бо не шукаю вашого, а вас; бо не дїтям треба для родителїв скарбувати, а родителям для дїтей. Менї ж найлюбіщ буде втрачуватись і втрачувати себе за душі ваші; хочь вельми вас люблячи, я менше люблений вами. Нехай же буде так, що я не отягчив вас; та може, бувши хитрим, підступом обдирав вас? Хиба кого посилав я до вас і через него покористувавсь од вас? Ублагав я Тита, й разом з ним послав брата. Хиба покористувавсь чим од вас Тит? Чи не тим же духом ходили ми? не тими ж слїдами? (2 Коринтян 12:14-18)

Нїколи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок. Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже. (1 Солунян 2:5, 9)

...анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас: не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобити ся нам. (2 Солунян 3:8-9)

Християнські працівники не повинні служити з лихих грошових спонук

Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись: пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користї, а з доброго серця; (1 Петра 5:1-2)

Багато хто намагається здобути гроші, вдаючи побожність

Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо. (2 Коринтян 2:17)

Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання, їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання. (Тита 1:10-11)

Були ж і лжепророки між людьми, як і між вами будуть лжеучителї, котрі введуть єресї погибелї, і відцуравшись викупившого їх Владики, приведуть на себе скору погибіль. і в зажерливостї придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає. (2 Петра 2:1, 3)

Учнів закликано приготуватися

І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого. Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч. (Луки 22:35-36)

Святиня/храм

Спорудження скинії

І ось які приноси маєте приймати від них: золото й срібло й мідь, І блакит і порфиру і кармазин двоистий, і виссон і козину шерсть. І на червоно закрашені баранячі смушки, і шкіри барсучі і дерево-акацію; Олїй на сьвітло, коріння для миропомазання і пахощі на кадило. Каміннє ониксове, і каміннє вставне на поплїчник ефод і на нагрудник. І спорудять менї вони сьвятиню, щоб менї можна було витати серед них. (Вихід 25:3-8)

Дали більше, ніж було потрібно

І взяли вони сперед Мойсея всї приноси, що подали синове Ізрайлеві, на будівлю і роботу сьвятинї, щоб збудовати її; подавали ж вони ще добровольні приноси що ранку. І поприходили всї мудрі люде, що робили всяку роботу в сьвятинї, кожен по реместву свойму, що хто вмів робити, І промовили до Мойсея кажучи: Більш, як треба, подали люде на потребини дїла, що заповідав Господь поробити. І дав Мойсей наказ, і зʼясували по табору словами: Нехай нї чоловіки, нї жінки не дбають більш о приноси для сьвятинї! І так перестали люде приносити. І було запасу доволї на всяку роботу, щоб її довершити; ще й було надто. (Вихід 36:3-7)

Будівництво храму

Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, і срібла на срібний, і мідї на мідяний, і залїза на залїзний, і дерева на деревяний; каменї ониксові, рубіни вставні, камінцї дорогі й різноцьвітні та велику силу мармуру; До того — по моїй щиростї до дому Бога мого — є ще в мене власний скарб золота й срібла, й се я даю на дом Бога мого, окрім того всього, що я приготовив для сьвятого дому: Три тисячі талантів золота, золота Офирського, та сїм тисяч талантів щирого срібла на обкладки стїн в домах, Щоб було золоте, що повинно бути золотим, а срібне, що має бути срібним, і на всякі вироби рук штукарських. А тепер може ще чия ласка, пожертвувати сьогоднї для Господа? І почали жертвувати старшини в родинах, і началники над поколїннями Ізрайлевими, й тисячники та сотники, й управителї майна царського. І дали на будову дому Божого пять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, а срібла десять тисяч талантів, мідї же вісїмнайцять тисяч талантів, а залїза сто тисяч талантів. І в кого знайшлись діяменти, ті віддавали й їх до скарбівнї дому Господнього, на руки Ехієля Герсоненка. (1 Хронік 29:2-8)

Храм коштував дуже дорого

І дав царь наказ привозити величезне каміннє, дороге каміннє й тесане каміннє на основу дому. (1 Царів 5:17)

Ремонт храму

І промовив Йоас до сьвященників: Усї гроші, що приносять яко посьвятний дар у храм Господень, гроші від приходячих, гроші за кожну душу по цїнуванню, й ті гроші, що хто з своєї охоти приносить у храм Господень, Нехай беруть сьвященники до себе, кожен по своїй черзї, й нехай ними поновляють що в храму попсувалось, усюди, де треба понови. У двайцять третьому ж роцї царя Йоаса сьвященники нїчого ще не поправили, що в храму попсувалось. І покликав царь Йоас первосьвященника Йодая з иншими сьвященниками, та й промовив до них: Чом же ви нїчого не поправили, що попсувалось у храму? Оце ж не беріте вже нїяких грошей до себе по черзї, а віддавайте на те, що в храму попсувалось. І пристали сьвященники на те, щоб не брати від люду нїяких грошей на поправу того, що в храму попсувалось. І взяв первосьвященник Йодай скриньку, й зробив отвір в накривцї, та й поставив її коло жертівника праворуч, де входили в дом Господень, і вкидали туди сьвященники, що стояли на сторожі в дверях, всї гроші, що приношено в храм Господень. Скоро ж постерегали, що в скринцї було багацько грошей, приходив тодї писарь царський та первосьвященник і висипали та й перелїчували срібло, найдене в храму Господньому. І передавали злїчені гроші в руки наставникам над роботою коло дому Господнього, а ті давали їх теслям та будовничим, що порались коло храму Господнього; (2 Царів 12:4-11)

Ійди до первосьвященника Хелкії, нехай він перелїчить гроші, що приношено в храм Господень, і що сторожі порогові зібрали від народу, І нехай передадуть їх наставникам ремісників, приставленим до храму Господнього, а сї нехай роздадуть їх робітникам в дому Господньому на направу попсованого в храму, Теслям, каменотесам та мурарям, та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму; (2 Царів 22:4-6)

Після того забажало серце Йоасове поновити дом Господень. І зібрав він сьвященників та левітів і сказав їм: Ійдїть по містах Юдейських і збірайте з усїх Ізрайлитян срібло задля піддержки дому Бога вашого рік за роком, і присьпішіть се дїло. Але левіти не квапились. І покликав царь Йодая, їх голову й сказав йому: Чом ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та Ерусалиму данину постановлену Мойсейом, слугою Господнїм, та збором Ізрайлитян на намет громадський? Бо безбожна Готолїя та її сини обдерли дом Божий і все присьвячене для дому Господнього вжили для Баалів. І звелїв царь, і зробили одну скриньку, й вмістили її при ввіходї в дом Господнїй знадвору. І оповістили по Юдеї та Ерусалимі, щоб зносили Господеві данину, що її Мойсей, слуга Божий, наложив на Ізрайлитян у пустинї. І зрадїли всї старшини і ввесь народ, і зносили та складали в скриню доти, доки вона не стала повна. А коли наставав час, що скриню приносили через левітів до урядників царських, і коли вони бачили, що там багато срібла, тодї приходив писар царський та довірений первосьвященника, й висипали зо скринї, й відносили її, та й ставили на своє місце. Так робили вони по всяк день і зібрали силу срібла. І віддавали його царь та Йодай виконувачам робіт при домі Господньому, а вони наймали камянотесів та теслїв до понови дому Господнього, і ковалїв та гамарників до піддержування дому Господнього. І робили майстрі, й доверушувалась понова їх руками, й привели дом Божий до належного стану й скріпили його. (2 Хронік 24:4-13)

Вісїмнайцятого року свого царювання, після вичищення землї та дому Божого, послав він Шафана, сина Ацаліїного, та начальника міста Маасею, та Йоаха, сина Йоахазового, дїєписця, поновити дом Господа, Бога свого. І прийшли вони до первосьвященника Хелкії, і віддали срібло, дане на дом Божий, яке левіти, що стояли на сторожі коло порога, зібрали з рук Манассії та Ефраїма, й усїх инчих Ізрайлитян, і з усього Юди та Бенямина, та з осадників Ерусалимських, І віддали до рук майстрам, приставленим до дому Господнього, щоб роздавали його робітникам, що робили в домі Господньому при направі й обнові дому. А вони роздавали теслям і мулярям на закуп тесаного каміння та деревнї на вязання та на покрівлю будинків, що їх повалили царі Юдейські. (2 Хронік 34:8-11)

Відбудова храму

Декотрі з голов над поколїннями, прийшовши до дому Господнього, що в Ерусалимі, жертвували доброхіть на дім Божий, щоб наново поставити його на основах його. По своїй змозї дали вони до скарбівнї на веденнє роботи шістьдесять одну тисячу драхм золота і пять тисяч мін срібла, та сто сьвященницьких риз. (Ездра 2:68-69)

Рядів з великого каміння три, а з дерева один ряд; кошти же нехай видають з царського дому. (Ездра 6:4)

Ще ж дається від мене приказ про те, в чому ви маєте допомагати тим старшинам Юдейським при будуваннї того дому Божого, а то: з майна царського з зарічаних поборів — зараз беріть і давайте тим людям, щоб робота не ставала; (Ездра 6:8)

Утримання храму

І не віддавати дочок своїх чужоземським народам, а їх дочок не брати за синів своїх; Бо в цї кімнати як сини Ізрайлеві, так і левіти мали приставляти приноси: хлїб, вино й оливу. Там сьвященний посуд, і служащі сьвященники, й воротарі, й сьвівцї. І ми не опустимо дому Бога нашого. (Неемія 10:30, 39)

Інші категорії

Ті, хто просить дару

Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него. (Матвія 5:42)

Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся. (Луки 6:30)

Усі люди, особливо віруючі

Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі. (Галатів 6:10)

Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть; (Римлян 12:10)

...у потребинах сьвятих — подїльчиві; до гостинностї охочі. (Римлян 12:13)

Вороги

Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись; Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі. (Приповісті 25:21-22)

Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його. (Римлян 12:20)

Не давай убивці

Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить. (Приповісті 28:17)

Давання бідним

Божі заповіді й погляд на давання бідним

Вбогі бо люди нїколи не переведуться на землї; тим то я тобі й заповідаю, говорючи: Ти мусиш відчиняти руку твою для брата твого, для злиденного твого і для вбогого твого в землї твоїй. (Повторення Закону 15:11)

Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає. (Приповісті 14:31)

Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його. (Приповісті 19:17)

Ось — піст, який я люблю: зніми кайдани несправедливостї; розвяжи повязі ярма, одпусти придавлених на волю, і розірви всяку кормигу; Подїлись із голодними хлїбом і введи в хату бурлаків бездомних; як побачиш обідранця, прикрий наготу його, і від однокровного твого не ховайся. Тодї сьвітло твоє зорею засьвітить і рани твої скоро сцїляться, й справедливість твоя буде поперед тебе ходити, та й супроводити ме тебе слава Господня. Тодї ти покликнеш, і Господь вислухає тебе, заголосиш — а він скаже: Ось я! Як же ж ти ще з твого займища викинеш ярмо, перестанеш піднімати грізно палець та зневажливо говорити, І голодному віддаси серце твоє, та нагодуєш душу злиденника, — тодї в тьмі в тебе засяє сьвітло, а тьма твоя стане, мов полуднє; (Ісая 58:6-10)

Ось, у чому була беззаконна Содома, сестра твоя, з її дочками: в гординї, в немірностї й в дармованнї, та й ще, що вона бідолашньому й злиденньому помічної руки не подавала. (Єзекіїль 16:49)

Постанови Старого Заповіту для бідних

Закони про жнива і збирання колосків

І коли справляєте жнива на землї вашій, то не дожинати меш до країв поля твого і не збирай колосся, що попадало. Так само з виноградника твого не збирати меш грони до послїднього, а грони, що попадали, не збирати меш; для вбогого і приходня покинеш їх. Я Господь, Бог ваш. (Левит 19:9-10)

І як збираєте жниво в своїй землї, так не дожинати меш країв поля твого, і колоссє, що попадає, не збирати меш. Убогому та захожому зоставиш їх. Я Господь, Бог ваш. (Левит 23:22)

Як збирати меш жниво з поля твого, і забудеш снопа на полї, не вертайсь узяти його; нехай буде для приходня, для сироти і для вдовицї, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому дїлї рук твоїх. Як зтрясеш ягоди на маслинах своїх, не будеш удруге розглядати віття; нехай буде се для приходня, для сироти і для вдовицї. Як позбираєш грони в винограднику твому, не обрізувати меш удруге; нехай будуть для приходня, для сироти і для вдовицї. Годиться тобі памятати, що був єси рабом в Египецькій землї, тим то й приказую тобі се чинити. (Повторення Закону 24:19-21)

Необмежена відповідальність у забезпеченні потреб

Коли буде в тебе вбогий чоловік, хто небудь із братів твоїх, в якій оселї твоїй, у землї твоїй, що дає тобі Господь, Бог твій, то не будеш твердий серцем і не зачиниш руки твоєї перед бідним братом твоїм. Нї, ти відчиниш руку твою і даси йому на застав, скілько йому треба для недостатку його. Бережись, щоб не зродилась грішна думка в серцї твоїм, як скажеш собі: надходить семий рік, рік відпусту! Та й станеш дивитись лихим оком на вбогого брата твого, і не даси йому нїчого, і нарікати ме він на тебе перед Господом і буде на тобі гріх. Давай щиро і не сердься, як давати меш йому; бо за се благословить тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх і в усьому, що чиниш руками твоїми. (Повторення Закону 15:7-10)

Свято Пурим

Яко таких днїв, в яких Юдеї стали безпечними від ворогів своїх, і як такого місяця, в якому їх смуток обернувся в радість, а сумуваннє — на день сьвяточний, — щоб зробили їх днями угощування та веселощів, посилаючи один до одного подарунки та милостиню вбогим. (Естер 9:22)

Ювілейний рік

І сьвяткувати мете пятидесятий рік, і оголосите волю по країнї всїм осадникам її. Гучний рік се буде в вас, і вертати ме кожний з вас в державу свою, і кожний до роду свого вертати мете. (Левит 25:10)

Приклади давання бідним

Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного. Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду. Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем. Я був очима слїпому й ногами кульгавому; Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо. (Йов 29:12-16)

Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)? Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина? Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою. Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, — Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї? Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї), То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя, Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся. (Йов 31:16-23)

Праведний провідник

Нехай він судить правду пригнобленим людям; нехай спасає дїтей бідолашного, а гнобителя нехай він розтопче. (Псалми 72:4)

Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має. Він змилосердуєсь над мізерним і бідним, і спасе душі бідних. (Псалми 72:12-13)

Чеснотна дружина

Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша; Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому. (Приповісті 31:10, 20)

Новий Заповіт

Іван Хреститель

І питав його народ, кажучи: Що ж оце робити мем? Озвав ся ж і каже їм: Хто має дві одежинї, нехай надїлить немаючого; й хто має харч, нехай так само робить. (Луки 3:10-11)

Ісус Христос ототожнює Себе з бідними

Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї; і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів; і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї. Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту. Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене; нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене. Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли? Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли? Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе? І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили. Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його: бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене; був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене. Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі? Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили. (Матвія 25:31-45)

Ісус показує приклад давання бідним

А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко. Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому. Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим. (Івана 13:27-29)

Колишній нечесний дає бідним

Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї. (Ефесян 4:28)

Інші приклади

І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне; і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба. (Дії 2:44-45)

Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча має бути по всїй вселеннїй, яка й постала за Клавдия кесаря. З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї. Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла. (Дії 11:28-30)

Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі. Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм. (Римлян 15:26-27)

...тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити. (Галатів 2:10)

Благословення і прокляття

Благословення давання бідним

Благословення пізнання Господа

Він розсуджував справу бідного й убогого, от і було йому добре. Хиба се не значить, знати мене? говорить Господь. (Єремія 22:16)

Благословення життя

Нїкого не тїснить; застав свойму довжникові вертає; нїякого насилування не чинить; свого хлїба голодному подає й нагого одїжжю вкриває; (Єзекіїль 18:7)

Хто ходить у заповідях моїх і постанов моїх щиро додержує, — той прав, і певно буде жити, говорить Господь Бог. (Єзекіїль 18:9)

Другого не тїснить, заставу не бере й насилу не видирає; подає голодному хлїба свого й вкриває нагого одїжжю; Держить руку свою далеко від кривди, не бере лихви й користї; певнить мої прикази та й ходить дорогою заповідей моїх, — такий не вмре за батьківські провини; нї, він буде жити. (Єзекіїль 18:16-17)

Благословення для родини

Насїннє його буде потужне на землї; буде благословений рід праведників. Він роздає щедро, дає вбогим; справедливість його треває по віки; ріг його в славі буде возвисшений. (Псалми 112:2, 9)

Благословення задоволених потреб

Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають. (Приповісті 28:27)

Благословення здоров'я

Проводиреві хора. Псальма Давидова. Щасливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь. Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим. Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його. (Псалми 41:1-3)

Благословення вислуханих молитов і проводу

Благословення визволення й захисту

Благословення честі

Він роздає щедро, дає вбогим; справедливість його треває по віки; ріг його в славі буде возвисшений. (Псалми 112:9)

Благословення праці й багатства

Давай щиро і не сердься, як давати меш йому; бо за се благословить тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх і в усьому, що чиниш руками твоїми. (Повторення Закону 15:10)

Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має. Він змилосердуєсь над мізерним і бідним, і спасе душі бідних. Від гнету і насилля вибавить їх душі, і кров їх буде дорога перед його очима. І буде він жити, і давати муть йому золото із Шеви; і будуть завсїди за його молитись, і що дня його благословити. (Псалми 72:12-15)

Достаток і багацтво буде в домі його, і справедливість його буде по віки. (Псалми 112:3)

Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його. (Приповісті 19:17)

Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим. (Приповісті 28:8)

Тим же то, царю, нехай буде до вподоби тобі моя порада: спокутуй твої гріхи справедливостю і проступки твої милосердєм до бідних; от чим може продовжитись спокій твій! (Даниїл 4:24)

Благословення духовної плідності

Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку. Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дїл для конечних потріб, щоб не були без овощу. (Тита 3:13-14)

Благословення загалом

Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм. (Приповісті 22:9)

Благословення щастя

Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний. (Приповісті 14:21)

Прокляття тим, хто не дає бідним

Прокляття невислуханої молитви

Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде. (Приповісті 21:13)

Прокляття бідності

Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє. (Приповісті 22:16)

Прокляття загалом

Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають. (Приповісті 28:27)

Інші питання давання бідним

Співчутливе ставлення

А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними? (Йов 30:25)

Досліджуй потреби бідних

Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо. (Йов 29:16)

Побожного звинувачено в тому, що не дає бідним

Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця. Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба; Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками. (Йов 22:5, 7, 9)

Приклад віддання слави Богові замість давання бідним

Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого, приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом. Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата? Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим. Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї. Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте. Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила. Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її. (Матвія 26:6-13)

А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову. Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира? Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй. Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї. Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте. (Марка 14:3-7)

Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира. Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити. Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим? Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодїй був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив. Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се. Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте. (Івана 12:3-8)

Турбота про вдів обов'язкова

У тиї ж днї, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх. Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не личить нам, покинувши слово Боже, служити при столах. Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб. (Дії 6:1-3)

Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта. (Якова 1:27)

Наслідок правильного погляду на власність: немає бідних

Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільнє. І з великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх. (Дії 4:32-33)

Були пільги, щоб бідні давали менше

А коли не спромога його на штуку дрібної скотини, так за провину свою, котрою провинився, мусить подати пару горлиць, або пару голубенят Господеві; одно на жертву за гріх а одно на жертвопаленнє. Коли ж і на пару горлиць або пару голубенят не стане його, так мусить подати на свій приніс, хто провинив, десятину ефи муки пшеничної на жертву за гріх; не класти ме на її олїї і не класти ме ладану, бо се жертва за гріх. (Левит 5:7, 11)

Як же сповняться днї очищення її, за сина чи за доньку, мусить принести ягня річняка на всепаленнє та голубеня чи горлицю на жертву за гріх до входу в соборний намет сьвященникові. А коли не спромога її на дрібну скотину, дак мусить вона взяти пару горлиць або пару голубенят, одно про всепаленнє і одного про жертву за гріх. І відбуде сьвященник покуту за гріх її і очиститься. (Левит 12:6, 8)

А коли він убогий і не спроможеться, так візьме одно ягня на жертву за провину і жертву гойдану, щоб спокутувати гріх свій, та десятину муки, перемішану з олїєю, на хлїбну жертву, та лог олїї; Та пару горлиць або пару голубенят, по спромозї своїй, і буде одно про жертву за гріх, а друге про всепаленнє. (Левит 14:21-22)

І принесе той одну з горлиць або з голубенят, на що спроможеться, По спромозї: одно як жертву за гріх, а друге на всепаленнє вкупі з хлїбною жертвою. І відбуде сьвященник покуту за того, кого очищає, перед Господом. Се закон про того, хто хорий від прокази, хто очищаючись не спроможеться на те, що приписано. (Левит 14:30-32)

Коли ж той, що робить обітницю, не спроможеться дати по твому цїнуванню, так поставити його перед сьвященником, і цїнувати ме його сьвященник; по мірі того, що може дати той, хто робить обітницю, нехай цїнує його сьвященник. (Левит 27:8)

Батьки Ісуса належали до цієї групи

І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом, як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся; і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят. (Луки 2:22-24)

Під час перепису багаті й бідні давали однаково

Давання бідним може бути доказом спасіння

Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо. Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів: (Луки 19:8-9)

Інші приклади давання (не Господеві)

Сталося ж, як перестали всї верблюди пити, узяв чоловік каблучку золоту, вагою в пів секля, та двї запинки на руки їй, у десять секлїв ваги. І повносив раб сосуди золоті і срібляні, і сукнї, та оддав Ребецї, і подав гостинцї братові її й матері її. (Буття 24:22, 53)

Каже ж їм отець їх Ізраїль: Коли так воно є, чинїте по свойму. Понабирайте ж того, що родить у нас найлуччого в торби, та й везїте громадському мужеві тому гостиньця: трохи бальзаму та трохи виноградного меду, траганту та ладану, і писташок, оріхів і мигдалю. А грошей возьміть удвоє з собою; а ті гроші, що познаходили в торбах ваших, везїть назад з собою. Може, то недогляд. Узявши ж мужі гостиньця та грошей удвоє з собою та Бенямина, знялись, та й прийшли в Египет, і стали перед Йосифом. (Буття 43:11-12, 15)

Нехай буде слава Господеві, Богові твойму, що зволив посадити тебе на престол свій за царя в Господа, Бога твого. Се тому, що Бог твій полюбив Ізраїля, і хотїв зміцнити його на віки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинив суд та правду. І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велику силу пахощів та дорогого каміння; й не бувало таких пахощів, які подарувала цариця Сабська цареві Соломонові. (2 Хронік 9:8-9)

Царь же Соломон дав царицї Сабській усе, чого вона забажала і чого вона просила, окрім подібних річей, які вона привезла цареві. І вибралась вона назад у землю свою, вона й прислуга її. (2 Хронік 9:12)

Бо Езекія, царь Юдейський, достачив для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, та й дуки достачили для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, і сьвященників висьвятилось вже багато. (2 Хронік 30:24)

І дав Йосія даром синам народу, всїм, що там знаходились, із отар ягнят та молодих козлів, усе на жертву паскальню, числом трийцять тисяч, і три тисячі волів. Се з майна царевого. Та й князї його давали по щиростї даром народові, сьвященникам і левітам. А Хелкія й Захарія, й Ехіїл, зверхники в домі Божому, дали сьвященникам на жертву паскальну дві тисячі шістьсот (овець, ягнят та козлів) і триста волів; А Хананїя і Шемаїя і Натанаїл, брати його, і Хашавія, і Еїєл і Йоазавад, начальники над левітами, подарували левітам на жертву великодну (овець) пять тисяч та пятьсот волів. (2 Хронік 35:7-9)

А всї ті, що зістались, по всїх місцях, де б хто нї жив, нехай допоможуть йому осадники того місця сріблом і золотом, і инчим добром та товаром, жертвуючи по добрій волї на дом Божій, що в Ерусалимі! І всї їх сусїди допомагали їм срібними посудинами, золотом і инчим добром і товаром, та дорогими речами окрім усяких добровільних дарів на храм. (Ездра 1:4, 6)

Декотрі старшини в поколїннях причинились до роботи: Тиршата дав у скарбницю золотом тисячу драхм, пятьдесять чаш, і пятьсот трийцять риз сьвященницьких. Тай инші старшини в поколїннях зложили в скарбівню на роботи двайцять тисяч драхм золота й дві тисячі двістї мін срібла. А прочі з народу дали двайцять тисяч драхм золота та дві тисячі мін срібла й шістьдесять сїм риз сьвященницьких. (Неемія 7:70-72)

І справив царь велику гостину всїм князям своїм і служачим при йому, — гостину задля Естери, й дав пільгу країнам та роздав подарунки з царською щедрістю. (Естер 2:18)

Царі Тарзийські, і з островів, принесуть дарунки, заплатять данину царі Шеви і Севи. (Псалми 72:10)

Та нїм відійшов, добавив Навузардан: Ійди до Годолїї Ахикаменка Сафаненка, що його царь Вавилонський поставив намісником над містами Юдейськими, та й пробувай з ним серед люду, або йди, куди тобі любо. І дав йому старший над прибічниками страви й гостинця та й відпустив його. (Єремія 40:5)

Щоб задобрити інших

І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму. І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене. (Буття 32:13, 20)

І каже Езав: Про що ж у тебе всї цї полки, що я з ними зустрівся? Він же каже: Щоб ізнайшов раб твій милість ув очах в мого пана. Каже ж Езав: У мене доволї, брате, держи своє про себе самого. І каже Яков: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, прийми гостинцї з руки моєї тому, що побачив я лице твоє, як би хто побачив лице Боже, і що був єси прихилен до мене. Прийми благословеннє моє, що я принїс тобі, бо мене Бог благословив, і всього доволї в мене. І присилував його, і взяв він. (Буття 33:8-11)

Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду. (Приповісті 21:14)

Щоб вплинути на інших

Каже ж ото Сихем до батька й до братів її: Дайте менї знайти ласку в очах ваших, і що ви скажете менї, дам. Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скількі скажете менї, аби оддали дївицю заміж. (Буття 34:11-12)

Щоб шукати мудрості

І всї царі на землї бажали бачити Соломона, щоб послухати мудростї його, що вложив йому Бог у серце. І кожний з їх приносив у дарі посуд срібний, і посуд золотий, і вбрання, зброю й пахощі, конї й мули, що року. (2 Хронік 9:23-24)

І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велике множество пахощів і благородного каміння. Нїколи ще не приходило стільки пахощів, як подарувала цариця Сабська цареві Соломонові. (1 Царів 10:10)

Нечестиві святкують смерть побожних

І радувати муть ся над ними ті, що домують на землї, і веселити муть ся; і дари посилати муть один одному; бо сї два пророки мучили домуючих на землї. (Об'явлення 11:10)

Інші питання давання

Місце давання

Первоплід із землї твоєї мусиш приносити в дом Господа, Бога твого. Не варити меш козеняти в молоцї матері його. (Вихід 23:19)

І туди будете приносити всепалення ваші і заколювані жертви ваші і десятини ваші, і жертву приношення рук ваших, і обітницї ваші і добровільні жертви ваші, і перваки вашої скотини буйної й дрібної; (Повторення Закону 12:6)

Тодї ось як має бути: на те врочище, що вибере Господь, Бог ваш, щоб там сьвятилось імя його, туди приносити мете все, що заповідаю вам: ваші всепалення й ваші жертви заколювані, ваші десятини й жертви приношення рук ваших, і все вибране після обітниць ваших, що будете шлюбувати Господеві. (Повторення Закону 12:11)

Не можна тобі їсти в оселї твоїй десятин зерна твого, і вина твого, і олїї твоєї, і перваків з буйної і дрібної скотини твоєї, і жадних обітниць твоїх, що обіцюєш їх, нї добровільних дарів, нї жертви приношення рук твоїх; Нї; перед Господом, Богом твоїм, на тому місцї, що вибере Господь, Бог твій, мусиш їсти їх, сам ти і син твій і дочка твоя, і наймит твій і наймичка твоя, і Левит, що в місцї оселї твоєї; і радїти меш перед Господом, Богом твоїм, всяким дїлом рук твоїх. (Повторення Закону 12:17-18)

Можливо, нам нема грошей, щоб дати, але ми можемо дати Христа

І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостинї в тих, що входили в церкву. Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостинї. Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас. Він же дивив ся пильно на них, сподїваючись що від них прийняти. Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи. (Дії 3:2-6)

Щедра людина отримає багато прохань

Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї. (Приповісті 19:6)

На давання може впливати користолюбство

Оце ж надумавсь я, що треба вблагати браттє, нехай попереду пійдуть до вас, і заздалегідь наготовлять сей дар ваш, про котрий наперед звіщено, що він готовий, так як дар, а не як здирство. (2 Коринтян 9:5)

Давання веде до подяки Богові

Бо порядкуваннє служення сього не тільки сповняє недостатки сьвятих, а також достаткує многими подяками Богові. (2 Коринтян 9:12)

Не давай, доки не спробуєш примиритися

Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе; зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій. (Матвія 5:23-24)

Святе Письмо заохочує нас давати

Ось, на горах бачу стопи посла з доброю вістю, що сповіщає мир: Сьвяткуй, Юдо, твої сьвята; спевняй обіти твої, бо вже не буде переходити по тобі безбожник: він вигиб до нащадку. (Наум 1:15)

Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу. (Євреїв 13:16)

Давання може бути свідченням

І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм. (Матвія 8:4)

...і рече до него: Гледи ж, нїкому нїчого не кажи, а йди, покажись священикові, і принеси за очищеннє твоє, що повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм. (Марка 1:44)

І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм. (Луки 5:14)

Приклад давання народові

По многих же лїтах прийшов я зробити милостиню народові моєму та приноси. (Дії 24:17)

Те, що краще за жертву

Любов до Бога і ближнього

...і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти. (Марка 12:33)

Вірність Богові й пізнання Його

Я бо милостї хочу, не жертви, а знаннє Бога любійше менї над всепалення. (Осія 6:6)

Послух

І промовив Самуїл: Чи Господеві такі радощі з усепалень і з колених жертов, як із покори Господньому повелїнню? Нї, покора лучша за жертви, й послух дорожчий від баранячого товщу; (1 Самуїлова 15:22)

Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу. (Ісая 1:11)

Праведність/справедливість

Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва. (Приповісті 21:3)

Приношення

Обов'язкові

А в сьвята й в урочисті днї хлїбового приношення від його має бути по ефі на назимка й по ефі на барана, на ягнята ж — скілько подасть рука його, олїї ж по гину на ефу. А коли князь по щиростї своїй схоче принести всепаленнє чи подячню жертву Господеві, так мають відомкнути йому браму, повернену на схід сонця, і він упорає свій принос і свою подячню жертву так само, як упорав субітнього дня, і вийде; а як вийде, замкнуть ворота. Що-дня принось Господеві на всепаленнє ягня-перволїтка без скази; що ранку принось його; І додавай до того хлїбовий принос що ранку — шестину ефи та й оливи третину гина, щоб розмішати муку. Така віковічня постанова про хлїбовий принос Господеві, по всї часи. Нехай на всепаленнє приносять ягня та хлїбовий принос і олїю що ранку повсячасно. (Єзекіїль 46:11-15)

Добровільні

А коли князь по щиростї своїй схоче принести всепаленнє чи подячню жертву Господеві, так мають відомкнути йому браму, повернену на схід сонця, і він упорає свій принос і свою подячню жертву так само, як упорав субітнього дня, і вийде; а як вийде, замкнуть ворота. (Єзекіїль 46:12)

Приклади приношень

За сим царь і ввесь Ізраїль принесли жертву перед Господом. І принїс Соломон на мирню жертву Господеві двайцять і дві тисячі волів а сто двайцять тисяч овець. Сим робом осьвятили храм Господень царь і всї Ізрайлитяне. Того ж дня осьвятив царь середню часть двора перед храмом Господнїм, приносячи там усепалення, й хлїбову жертву й товщ на жертву мирню; бо мідяний жертівник, що стояв перед Господом, був надто малий, щоб на йому помістити всепаленнє й хлїбову жертву й тук жертви мирньої. (1 Царів 8:62-64)

Так говорить Кир, царь Перський: Господь, Бог небесний, дав менї всї царства на землї, й звелїв менї збудувати йому дім в Ерусалимі, що в Юдеї. А всї ті, що зістались, по всїх місцях, де б хто нї жив, нехай допоможуть йому осадники того місця сріблом і золотом, і инчим добром та товаром, жертвуючи по добрій волї на дом Божій, що в Ерусалимі! І всї їх сусїди допомагали їм срібними посудинами, золотом і инчим добром і товаром, та дорогими речами окрім усяких добровільних дарів на храм. (Ездра 1:2, 4, 6)

І щоб приставити срібло та золото, що царь і дорадники його пожертвували Богові Ізрайлевому, що його пробуток в Ерусалимі, І все срібло та золото, яке ти збереш по усїй країнї Вавилонській, разом із добровільними дарами від народу й сьвященників, що пожертвують на дім Бога свого, що в Ерусалимі; То ж накупи зараз за сї гроші волів, баранів, ягнят і хлїбних приносів до їх, і ливних жертов до їх, і принеси їх на жертівник дому Бога вашого в Ерусалимі. І що ти й брати твої поміркуєте зробити з лишнього срібла та золота, те по волї Бога вашого робіть. А инше потрібне до дому Бога твого, що ти завважаєш потрібним, давай з дому царських скарбів. А від мене, царя Артаксеркса, дається приказ усїм скарбівничим, що за рікою: Усе, чого вимагати ме в вас Ездра, сьвященник і вчитель закону Бога небесного, зараз давайте: Срібла до сотнї талантів, пшеницї до ста корцїв, і вина до ста вадер, а таки до ста вадер оливи, соли же без указання скількостї. (Ездра 7:15-18, 20-22)

Якщо твій духовний дар — давання, використовуй його

Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри; чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто — в ученню; чи то напоминає хто — в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю. (Римлян 12:6-8)

Давай, щоб задовольняти потреби

І як міряли гомером, дак не було лишнього в тих, що понабирали багацько, а в тих, що понабирали мало, не було недостачі; кожне по мірі їди своєї набрало. (Вихід 16:18)

(Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї: в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота, яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку. (2 Коринтян 8:13-15)