Праця – біблійні вірші про гроші

Біблійний погляд на працю

Праця необхідна

Сам Господь — працівник

І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив. І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив. (Буття 2:2-3)

І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав. (Буття 2:8)

Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю. (Івана 5:17)

Вимагається в Старому Заповіті

Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє. (Вихід 20:9)

Шість день робити меш дїло твоє, семого ж дня відпочинеш, щоб оддихав і віл твій і осел твій, і щоб оддихнули на волї син рабинї твоєї і чужинець. (Вихід 23:12)

Шість день робити меш, семого ж дня перестанеш орати і жати. (Вихід 34:21)

Шість день можна тобі робити і всяке дїло твоє творити, (Повторення Закону 5:13)

Вимагається в Новому Заповіті

Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї. (Ефесян 4:28)

...анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас: не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобити ся нам. Бо, як були ми в вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть. Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нїчого не роблять, а метушять ся. Таким-то повелїваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли. (2 Солунян 3:8-12)

Праці очікують

Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора. (Псалми 104:23)

Обов'язок працювати не є наслідком гріха

Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора. (Псалми 104:23)

Господь звелів людям працювати після гріхопадіння, але праця стала важчою

І чоловікові рече: Що послухав єси гласу жени твоєї та попоїв з того дерева, що заповідав я сього єдиного не їсти, проклята земля задля тебе; в печалї і тузї харчувати мешся з неї по всї днї живота твого. Тернину да осет родитиме вона тобі, і їстимеш польове зело. У поту лиця твого їстимеш хлїб твій, аж покіль вернешся в землю, що з неї й узято тебе. Земля бо єси і землею візьмешся. І вислав його Господь Бог із саду Едену порати землю, що з неї й узятий. (Буття 3:16-18, 22)

І дав йому імя Нояг, каже бо: Сей розважати ме нас у працї нашій та в знемозї рук наших, як поратимем землю, що прокляв Господь Бог. (Буття 5:29)

Усяка чесна праця почесна

Приклади фахів побожних людей

Хлібороб

І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати. (Буття 2:15)

Потім уродила брата його, Абеля. І був Абель вівчар, Каїн же пахарь. (Буття 4:2)

І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград. (Буття 9:20)

Вони ж чабани собі; їх ремество було випасувати скотину, і поприганялись із вівцями й товариною і з усїм статком своїм. (Буття 46:32)

І промовив Фараон до браття Йосифового: Яке ремество ваше? Вони ж відказали Фараонові: Чабани, раби твої, ми й батьки наші змалку та й по сей день. (Буття 47:3)

І відказав Амос, та й сказав Амасії: Я нї пророк анї син пророчий; я пастух та й збірав дикі фиґи (сикомори); (Амос 7:14)

Хатній працівник

І знайшов Йосиф ласку в очах його, і вслуговував йому, і той поставив його над усїм домом своїм, і все, що мав, оддав у руки його. (Буття 39:4)

Державні службовці й провідники

Промовив же Фараон до Йосифа: Се поставляю тебе над усїєю землею Египецькою. (Буття 41:41)

І оповідали йому говорючи: Ще жив Йосиф, і він господарує над усїєю землю Египецькою. І зомлїло серце Яковове, не звірявся бо їм. (Буття 45:26)

І обдивився я й став, і промовив до старшин та значнїйших і до прочого народу: Не лякайтесь їх; памятайте на Господа великого й страшного й бийтесь за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за жінок своїх і за хати свої. (Неемія 4:14)

Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм. (Псалми 105:21)

Тодї підвисшив царь Даниїла й дав йому багато дорогих подарунків, і настановив його над усїм Вавилонським краєм і найвисшим начальником над усїма мудрецями Вавилонськими. (Даниїл 2:48)

Дарій задумав настановити над царством сто двайцять сатрапів, щоб були по всьому царстві, А над ними трьох князїв, між котрими був і Даниїл, — щоб сатрапи здавали їм облїч, та й щоб царь не був надто обтяжений. (Даниїл 6:1-2)

І я, Даниїл, занедужав і лежав слабий кілька день; потім я встав і занимався справами царства; та я все був здивований сим видивом і не міг розібрати його. (Даниїл 8:27)

І вставши пійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим; (Дії 8:27)

Рибалки

І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки. (Матвія 4:18)

Ходячи ж понад морем Галилейським, побачив Симона та Андрея, брата його, як вони закидали невід у море; були бо рибалки. (Марка 1:16)

І зараз покликав їх; і, покинувши батька свого Зеведея в човнї з наймитами, пійшли слїдом за Ним. (Марка 1:20)

Будівельні ремесла

Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветь ся Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда? (Матвія 13:55)

Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним. (Марка 6:3)

І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них. А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу. (Дії 18:2-3)

Митники

І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним. (Марка 2:14)

А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. (Луки 5:27)

І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний. (Луки 19:2)

Торговець

І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголане від Павла. (Дії 16:14)

Працюй як для Господа

Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть. (1 Коринтян 10:31)

Слуги, слухайте панів по тїлу з страхом і трепетом, у простотї серця вашого, яко ж і Христа, не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі, з охотою служачи, як Господу, а не як людям, знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний. І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него. (Ефесян 6:5-9)

І все, що нї робите словом або дїлом, усе в імя Господа Ісуса, дякуючи Богу й Отцеві через Него. (Колоссян 3:17)

...і все, що робите, від душі робіть, яко ж Господу, а не людям, знаючи, що від Бога приймете нагороду наслїддя; Господу бо Христу служите. (Колоссян 3:23-24)

Деякі вважають працю марною суєтою

Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем? (Екклезіяст 1:3)

Брався я за великі працї: будував будинки, насаджував виноградники, Заводив собі сади й огороди до прогульки, й насадив у них всяке дерево плодове; Чого б нї забажали очі мої, я вволяв їх волю; не уймав мому серцю нїяких радощів; серце бо моє веселилось усїми трудами моїми, й се був мій пай з усїх трудів моїх. Та як поглянув я на все, що мої руки зробили й скільки завдавав я собі клопоту, працюючи, — бачу, що все воно марне, тільки мучить дух, і нїякої з того користї під сонцем. (Екклезіяст 2:4-5, 10-11)

І зненавидїв я всю працю мою, що працював під сонцем; бо маю все те зіставити другому, хто постане по менї. А хто знає, чи він буде мудрий, чи дурний? Однакже він буде панувати над тим усїм, що я трудом здобував, та показав себе мудрим під сонцем. І ось — марнота! І я одвернувся й вговорював моє серце, відречись усього, над чим працював під сонцем; Инший бо працює з розумом, розсудливо й корисно, та й мусить покинути працю свою комусь такому, що не робив нїчого в тому, як коли б воно йому належалось. Се марнота, се річ вельми сумна! Бо що буде чоловікові за всї працї його, що томив себе, й за всю журбу серця свого під сонцем? Щодня він журився й побивався, ба й у ночі не було впокою. Чи ж не марнота се? Не у власті людській і се добро, щоб їсти да пити й насолоджувати душу свою тим, що працею здобув. Я пересьвідчивсь, що й се з руки Божої; (Екклезіяст 2:18-24)

Яка користь буде трудящому з усієї роботи його? Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись. І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий. (Екклезіяст 3:9-10, 13)

Бачив я таки, що всяка праця й всяка користь з роботи викликує зависть між людьми. Та й се — марнота й мука духові. Дурень той, хто седить, склавши руки, й гризе власне тїло, приговорюючи: Лучше жменя в спокою над пригорщі, повні працї й марного силкування. (Екклезіяст 4:4-6)

От же що здалось менї добрим: їсти й пити та солодко вживати добра з працї своєї під сонцем через увесь час життя свого, що Бог йому дав; бо ж се доля його. І коли дав кому Бог багацтво й достаток, і дозволив ними користуватись та брати з них свій пай, так се — дар Божий. (Екклезіяст 5:17-18)

Вся праця в людини — для її рота, а душа її не насичуєсь. (Екклезіяст 6:7)

Наша праця має бути тією працею, яку Бог призначив нам

Та чи не вибрав його собі із усїх поколїнь Ізрайлевих у сьвященники, щоб приступав до жертівника мого, щоб запалював кадило і носив ефод передо мною? Чи не удїлав я домові отця твого з усїх жертов синів Ізрайлевих? (1 Самуїлова 2:28)

І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших! (Псалми 90:17)

Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло. (Івана 4:34)

Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог. (Івана 6:27)

Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїннє; (Дії 13:36)

...кожного дїло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огнї відкриєть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує. Коли робота встоїть, хто вибудував — прийме нагороду. Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь. (1 Коринтян 3:13-15)

Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили. (Ефесян 2:10)

Праця, що прославить Господа

Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити. (Івана 17:4)

Плідно знати саме ту працю, яку Господь має для нас

Каже їм Симон Петр: Пійду риби ловити. Кажуть вони йому: Пійдемо й ми з тобою. Вийшли та й улїзли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нїчого. Як же настав уже ранок, стояв Ісус на березї; та не знали ученики, що се був Ісус. Рече тодї їм Ісус: Дїти, чи маєте що їсти? Відказали Йому: Нї. Він же рече їм: Закиньте невода з правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби. Каже тодї ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море. Инші ж ученики човником приплили (бо недалеко були від землї, а локот на двістї), тягнучи невода з рибою. Скоро вийшли на землю, бачять розложений жар, а на йому рибу і хлїб. Рече їм Ісус: Принесїть риби, що вловили тепер. Улїз же Симон Петр, та й витяг невід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід. (Івана 21:3-11)

Праця марна без Господа

Посходня пісня Соломонова. Коли Господь не будує дому, даремно трудяться будівничі; коли Господь не стереже міста; даремне пильнує сторожа. (Псалми 127:1)

На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно. (Приповісті 16:3)

У праці не має бути себелюбних амбіцій

...котрий віддасть кожному по дїлам його: а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв. (Римлян 2:6, 8)

Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими. Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе. (2 Коринтян 5:9-10)

Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду. Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська. Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло. (Якова 3:14-16)

Не прагни величі для себе

А ти бажаєш собі щось великого? Не бажай; я бо пошлю лихо на всяке тїло, говорить Господь; — тобі ж дам, замість здобичі, життє твоє на всякому місцї, куди повернешся. (Єремія 45:5)

Будь сильним, мужнім і не зволікай

Стій твердо й мужно: мусиш бо подїлити між сей народ сю землю, що я клявсь отцям їх надїлити у наслїдню державу. Стій тілько твердо і ревно думай про те, щоб чинити притьма все по закону, що заповідав тобі мій раб Мойсей; не звертай з його нї праворуч, нї лїворуч; держи в голові добрий розум, що б нї задумав. (Ісус Навин 1:6-7)

Він збудує дом іменню мойму, й буде він менї сином, а я буду йому отцем, і зміцню престол царства його над Ізраїлем по віки. Тодї ти й будеш щасливий, коли намагати мешся певнити прикази й закони, що Господь заповідав Мойсейові про Ізраїля. Будь сьміливий і мужний, не бійся й не трівожся. Із золота, срібла й мідї та залїза, що їм і лїку нема; починай і роби; Господь буде з тобою. (1 Хронік 22:10, 13, 16)

І сказав Давид до свого сина Соломона: Будь постійний та сьміливий, і ставай до дїла; не бійсь і не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, при тобі; він не одступить від тебе й не покине тебе, доки не довершиш усієї роботи для дому Господнього. (1 Хронік 28:20)

Але ви кріпітесь і нехай не слабшають руки ваші, бо за дїла ваші буде нагорода. (2 Хронік 15:7)

Та ти, Зоробабелю, кріпися, говорить Господь, кріпись і ти, Ісусе Йоседекенку, первосьвященниче, кріпися, ввесь народе землї, говорить Господь, і заходїтесь коло дїла: я бо з вами, говорить Господь сил небесних. (Огій 2:4)

Ми зустрічатимемо труднощі, виконуючи працю, яку Господь має для нас

І почав народ того краю здержувати руки народу Юдейського та перепиняти його в будуваннї; І підкуповували проти їх порадників, щоб у нїщо обернути задумане ними дїло — через увесь час життя Кира, царя Перського, аж до царювання Дарія, Перського царя. (Ездра 4:4-5)

В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. (Приповісті 23:4)

Як же зачули наші вороги, що ми знаємо про їх намір, тодї обернув Бог в нїщо раду їх, і ми всї повертались до муру, кожний до своєї роботи. Од того дня половина молодих людей в мене робила роботу, а половина їх держала списи, щити, сагайдаки та панцирі, а старшини стояли позад усього дому Юдиного. Ті, що будували мур і носили тягарі, що на їх накладали, робили однією рукою роботу, а в другій держали спис. Кожний, хто будував, мав свій меч привязаний коло свого стану, й так вони будували. Коло мене стояв трубач. І сказав я до значнїйших і старшин, та до иншого народу: Робота велика й розлягла, і ми розсїяні по мурі далеко один від одного; То ж, звідкіль почуєте ви гук труби, в те місце збірайтесь ід нам; Бог наш воювати ме за нас. Оттак робили ми роботу; й половина держали списи від сходу ранньої зорі доки не зʼявлялись зірки. Окрім сього, в той самий час сказав я народові, щоб усї ночували в Ерусалимі з своїми наймитами, — й будуть вони в нас одні вночі на вартї, а другі вдень на роботї. (Неемія 4:15-22)

Але я послав до їх посланцїв і звелїв сказати: Я маю роботу коло великого дїла; не можу зійти; робота застановилась би, коли б я покинув її і зійшов до вас. Бо всї вони страхали нас, гадаючи: Опадуть їх руки перед сим дїлом, і робота спиниться; та я ще більше скріпив руки мої. (Неемія 6:3, 9)

Працюй старанно

Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну. (Приповісті 12:27)

Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми; бо в могилї, куди ти йдеш, нема вже роботи, нї роздумовання, нї знання, нї мудростї. (Екклезіяст 9:10)

З ранку сїй насїннє твоє й не давай увечері спочивати руцї твоїй, бо не знаєш, чи се, чи те буде удатнїйше, або чи те, чи се однаково добре буде. (Екклезіяст 11:6)

Приклади працьовитих людей

Двайцять років оце вже я з тобою. Вівцї твої й кози твої не звергали, і баранїв із отари твоєї не їв я. Зьвіроїдини не принїс до тебе; із мого нїс я втрату сю; з мого власного вимагав єси, чи вхоплено в день, чи в ночі. У день бо пекла мене спека, в ночі морозила холоднеча, і сон утїкав од очу в мене. (Буття 31:38-40)

І я оповідав їм про добродїйну для мене руку Бога мого, а так само й слова царя, що він говорив менї. І сказали вони: будемо будувати, — і скріпили руки свої на добре дїло. (Неемія 2:18)

Ми одначе будували мур, і виведений був увесь мур до половини; та й у народу не остигала щирість до роботи. (Неемія 4:6)

Сами ж знаєте, що потребинам моїм і тим, хто бував зо мною, служили оцї руки мої. (Дії 20:34)

Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось, і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо; (1 Коринтян 4:11-12)

...у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї. (2 Коринтян 11:27)

У чому й працюю, воюючи силою Його, що орудує в менї потужно. (Колоссян 1:29)

Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже. (1 Солунян 2:9)

...анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас: (2 Солунян 3:8)

Голод спонукає нас працювати

Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того. (Приповісті 16:26)

Працьовитим слід платити першими

Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати. (2 Тимофія 2:6)

Користь від праці/працьовитості

Задоволені потреби

Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має. (Приповісті 12:11)

Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде. (Приповісті 27:18)

Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї. (Приповісті 28:19)

Прибуток і багатство

Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво. Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний. (Приповісті 10:4-5)

Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його. (Приповісті 13:11)

З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода. (Приповісті 14:23)

Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу. (Приповісті 21:5)

Наситена душа

Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься. (Приповісті 13:4)

Провідництво

Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою. (Приповісті 12:24)

Спокійний сон

Роботящий солодко спить, чи він ізїв мало, чи багацько; а пересит не дає багатому заснути в смак. (Екклезіяст 5:11)

Щастя

Посходня пісня. Щасливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить. Бо живити мешся працьою рук твоїх; будеш щасливий, і добре тобі буде. (Псалми 128:1-2)

Не перепрацьовуй

Даремне встаєте ви рано, лягаєте пізно, і їсьте хлїб гіркий; дає він і сон тим, кого любить. (Псалми 127:2)

Не перепрацьовуй, щоб розбагатіти

В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. (Приповісті 23:4)

Лінощі засуджено

Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму. Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника; А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій. (Приповісті 6:6-8)

Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний. (Приповісті 10:5)

Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним. (Приповісті 10:26)

Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну. (Приповісті 12:27)

Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка. (Приповісті 15:19)

Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника. (Приповісті 18:9)

Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота. (Приповісті 19:24)

Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟ (Приповісті 22:13)

Лїнивий каже: „Лев на дорозї! лев на царинї!‟ Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі. Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота. Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають. (Приповісті 26:13-16)

Наслідки лінощів

Голод

Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод. (Приповісті 19:15)

Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого. (Приповісті 20:4)

Бідність

Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого? Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки; А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака. (Приповісті 6:9-11)

Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво. (Приповісті 10:4)

З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода. (Приповісті 14:23)

Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом. (Приповісті 20:13)

Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи. (Приповісті 23:21)

Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного: Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась. Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї: Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, — Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний. (Приповісті 24:30-34)

Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату. (Екклезіяст 10:18)

Смерть

Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого; (Приповісті 21:25)

Голодна душа

Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься. (Приповісті 13:4)

Примусова праця

Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою. (Приповісті 12:24)

Виділяй час від праці для відпочинку й поклоніння

Субота

Господь установив суботу

Бо шість день творив Господь небеса і землю, море й усе, що в їх, і перестав дня семого; тим благословив Господь субітнїй день і осьвятив його. (Вихід 20:11)

Між мною і синами Ізрайлевими знамя се віковічне. Бо шість день творив Господь небеса і землю, а семого дня спочив. (Вихід 31:17)

Рече бо десь про семий день так: „І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх.‟ Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог. (Євреїв 4:4, 10)

Субота вимагалася в Старому Заповіті

І первого дня будуть сьвяті збори у вас, і семего дня будуть сьвяті збори у вас. Нїякого дїла не робити мете тодї, тїльки потрібне на їду всякій душі, те можна робити в вас. (Вихід 12:16)

Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє. День же семий субота Господеві, Богу твойму. (Вихід 20:9-10)

Шість день робити меш, семого ж дня перестанеш орати і жати. (Вихід 34:21)

Ось що заповідав Господь вам чинити: Шість день можна вам робити, семий же день мусить вам бути сьвятим днем, субота відпочинку Господеві. Хто робить у сей день, всякому смерть. (Вихід 35:2)

Шість день можна вам робити дїло, а семого дня субота на спочинок, сьвятий збір. Нїякого дїла не робити мете. Спочинок се про Господа по всїх осадах ваших. (Левит 23:3)

Шість день можна тобі робити і всяке дїло твоє творити, День же семий собота Господеві, Богу твому. Не робити меш нїякого дїла, ти сам, нї син твій, нї дочка твоя, нї раб твій, нї рабиня твоя, нї віл твій, нї осел твій, анї всяка скотина твоя, нї приходень твій, що у воротях в тебе; щоб можна спочити рабові твому і рабинї твоїй, так як тобі. (Повторення Закону 5:13-14)

І як чужоземські народи привозити муть крам і всяку потріб на продаж у суботу, не брати в їх в суботу і в сьвятий день, а на сьомий рік усякі довги дарувати. (Неемія 10:31)

Так говорить Господь: Стережіть ваші душі, не носїть субітнього дня нїяких тягарів, і не вносїте їх ворітьми Ерусалимськими, І не виносїте так само субітнього дня нїякого тягару з домівок ваших, і не робіть нїякого дїла, а сьвяткуйте день субітний, як се я заповідав отцям вашим, Коли ж ви послухаєте мене в сьому, говорить Господь, щоб субітнього дня не носити нїякого тягару воротами сього міста, та щоб сьвяткувати суботу, так щоб нїякого дїла того дня не робити, (Єремія 17:21-22, 24)

Кара за недотримання суботи

Шість день для роботи, але семий день субота на спочинок, сьвятий день Господеві; кожного, хто робити ме дїло в субітнїй день, скарати смертю. (Вихід 31:15)

І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день. І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади. Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити. І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором. (Числа 15:32-35)

В ті часи побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть в точилах, возять снопи і навантажують на ослів вина, винограду, фіґ і всякої ваги й везуть у Ерусалим в день субітнїй. І я докоряв їм дуже того ж таки дня, як вони продавали їжу. Та й Тирийцї жили в Юдеї і привозили рибу та всякий крам і продавали в суботу осадникам Юдеї та Ерусалиму. І я докоряв значнїйшим із Юдеїв і сказав їм: Навіщо робите ви таке погане дїло й поганите день суботнїй? Чи ж не так чинили батькі наші, й за те послав Бог наш на нас і на се місто все це лихо? А ви збільшуєте гнїв його на Ізраїля, зневажаючи суботу! (Неемія 13:15-18)

Та як і ти промовляти меш до них сї слова, то вони тебе не будуть слухати; як їх кликати меш, вони до тебе не будуть озиватись. (Єремія 7:27)

Суботній рік

І засївати меш шість років землю твою, і збирати меш уроджай її; На семий же мусиш покинути її на толоку і даси полежати, щоб харчитись убогим ізміж людей твоїх, а що вони покинуть, нехай поїдає животина польова. Так само чинити меш і з виноградником твоїм, і з оливною деревиною твоєю. (Вихід 23:10-11)

І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Як прийдете в землю, що я оддаю вам, так мусить земля сьвяткувати соботу Господеві. Шість лїт засївати меш поле твоє, і шість лїт обрізувати меш виноградник твій, і збирати меш уроджай землї. Семий же рік буде субота на відпочинок землї, собота Господеві; поля твого не засївати меш і виноградника твого не обрізувати меш. Що само собою послї жнив твоїх уродить, не жати меш, грон у винограднику твойму необрізаному не збирати меш; рік відпочинку буде про землю. (Левит 25:1-5)

Наслідки недотримання суботнього року

Тодї буде собота на землї по всї днї опустїння її, а ви самі опинитесь у землї ворогів ваших; тодї лежати ме земля облогом, і втїшати меться своїми соботнїми часами. (Левит 26:34)

Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала. (Левит 26:43)

Ювілейний рік

Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного; (Левит 25:11)

Релігійні свята Старого Заповіту

Пасха

На первий день будуть сьвяті збори у вас, і нїякого дїла робочого не робити мете. (Числа 28:18)

А на семий день будуть сьвяті збори в вас: і жадної роботи не робити мете. (Числа 28:25)

Шість день будеш їсти опрісноки; а семого дня будуть сьвяткові збори про Господа, Бога твого; нїчого не робити меш. (Повторення Закону 16:8)

День Примирення

І буде установою вам віковічньою: Семого місяця, на десятий день місяця, будете впокорювати душі ваші, і нїчого не робити, чи землянин, чи чужинець, що пробуває між вами. (Левит 16:29)

А десятий день того семого місяця буде день премирення. Сьвяті збори будуть у вас, і будете впокорювати душі ваші й приносити огняні жертви Господеві. І нїякої роботи не робити мете в той самий день; бо се день премирення, щоб робити покуту за вас перед Господом, Богом вашим. Тим же то всяка душа, що не впокорювати меться того дня, викорениться зміж люду свого. І всяка душа, що робити ме яке б то нї було дїло в той день, викореню ту душу зміж люду її. Нїякого дїла не робити мете: установа віковічна в роди ваші по всїх осадах ваших. (Левит 23:27-31)

Свято Опрісноків

На первий день сьвяті збори будуть у вас. Нїякої роботи не робити мете. Та приносити мете огняну жертву Господеві сїм день; на семий день сьвяті збори, нїякої роботи не робити мете. (Левит 23:7-8)

Свято Кучок

Промов до синів Ізрайлевих і скажи: На пятнайцятий день сего місяця семого сьвято кучок, сїм день Господеві. Первого дня сьвяті збори. Нїякої роботи не робити мете. Сїм день приносити мете огняну жертву Господеві; восьмого дня будуть сьвяті збори, і принесете огняну жертву Господеві: се сьвяточні сходини, не робити мете жадної роботи. (Левит 23:34-36)

І на пятнайцятий день семого місяця мусять сьвяті збори в вас бути. Не будете робити нїякого дїла робочого, а мусите сьвяткувати сьвято Господеві сїм день. На восьмий день сьвяточні збори мусять бути в вас. Нїякого дїла не будете робити. (Числа 29:12, 35)

Різні релігійні свята

І обявите того ж самого дня, сьвяті збори будуть в вас. Нїякої роботи не робити мете. Установа віковічня в усїх осадах ваших. (Левит 23:21)

Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Місяця семого, на первий день місяця, мусить у вас бути відпочинок, споминки гуку рогового, сьвятий збір. Нїякої роботи не будете робити, а приносити огняні жертви Господеві. (Левит 23:24-25)

І в день первеньцїв, як приносите нову хлїбну жертву Господеві, послї вашого сьвята однотижневого будуть сьвяті збори в вас; жадної роботи не робіть. (Числа 28:26)

І в місяцї семому, на первий день місяця того, мусять сьвяті збори в вас бути. Нїякого дїла робочого не робіть; день гучних труб буде се в вас. (Числа 29:1)

А на девятий день, того семого місяця будуть сьвяті збори в вас, і будете впокорювати душі ваші; нїякої роботи не робіть. (Числа 29:7)

Божа участь у праці

Бог дає фахові вміння

І мовляти меш усїм премудрим у серцї, кого я сповнив духом премудростї, щоб вони поробили шати Аронові, на осьвяту його, щоб служив менї службу сьвященну. (Вихід 28:3)

І рече Господь Мойсейові: Дивись, покликав я Базалеїла, сина Урії Гурієнка, з колїна Юдиного, І сповнив я його духом Божим, мудростю й розуміннєм і знаттєм у всякому реместві; (Вихід 31:1-3)

І се прилучив я сам до його за помічника Оголїаба Ахісамашенка, з коліна Данового, і вложив я мудрість в серце кожного, в кого мудре серце, щоб уміли вони все зробити, що заповідав я тобі: (Вихід 31:6)

І рече Мойсей синам Ізрайлевим: Дивітесь, покликав Господь Безалеїла, сина Урії Гурієнка, із колїна Юдиного. І сповнив його духом Божим на мудрощі, і розуміннє, і знаннє, і на всяке ремество, Щоб майстерне видумувати та вироблювати із золота й срібла і мідї, І вирізувати каміннє до встявлювання, і вирізувати з дерева, робити всяку штучну роботу; І вложив йому в серце навчати, йому й Оголїябові Ахисамашенкові, з роду Данового. Сповнив їх серце мудрощами до вироблювання всякої роботи різьбяра і майстерного ткача і гаптяря, по блавату і по пурпуру і по кармазину, і по тонкому полотну, і ткача: всїх тих, що всяку роботу вироблюють і штучні речі видумують. (Вихід 35:30-35)

І робили, як заповідав Господь, Безалеїл та Оголїаб і всякий мудросердий чоловік, кому дав Господь мудрість і розуміннє, щоб знали, як робити всяку потрібну роботу в сьвятинї. І покликав Мойсей Безалеїла та Оголїаба і всякого чоловіка мудрого серця, що йому дав Господь мудрість у серце, всякого, кого підіймає серце, взятись за дїло, щоб довести його до ладу. (Вихід 36:1-2)

Нехай дасть тобі Господь розвагу й розум, щоб міг ти правити Ізраїлем, і стерегти закон Господа, Бога твого. (1 Хронік 22:12)

І сказав Бог Соломонові: За те, що в тебе се було на думцї, й ти не просив багацтва, маєтків і слави та душ твоїх ворогів, анї не просив довгого віку, а просив собі мудростї й знання, щоб правити моїм народом, що над ним поставив я тебе царем, Буде тобі дана премудрість і знаннє, а багацтва, достатки й славу дам я тобі такі, яких не було в царів переднїйш за тебе й не буде після тебе. (2 Хронік 1:11-12)

І всї царі на землї бажали бачити Соломона, щоб послухати мудростї його, що вложив йому Бог у серце. (2 Хронік 9:23)

Тому бо, хто вгоден йому, дає він мудрість і знаттє й радощі; а грішному, щоб запобігав, дбав і до купи збірав, а вкінцї зіставив тому, кого Бог вподобав. Тут знов — марнота й утома духа. (Екклезіяст 2:26)

І дав Бог сим чотирьом хлопцям знаннє і второпність усякої книжньої науки й мудрість, а Даниїлові надїлив надто дар, розуміти усякі видива й сни. (Даниїл 1:17)

Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним; Дякую тобі й славлю тебе, Боже батьків моїх, що обдарував мене мудрістю й силою, та відкрив менї те, про що ми благали тебе; бо ти відкрив нам цареву річ. (Даниїл 2:21, 23)

Бог дає успіх

І був Господь із Йосифом, так що у всьому йому таланило, і жив у дому в свого пана, Египтянина. Бачив же пан його, що Господь із ним, і що нї робить, Господь щастить руцї його. (Буття 39:2-3)

Бог прийми це твоє дїло! І нехай тобі буде повна нагорода від Господа, Бога Ізрайлевого, до котрого ти прийшла, щоб під його крилами захистити себе! (Рут 2:12)

А тепер, сину мій, нехай буде Господь при тобі, й нехай щаститься тобі, щоб ти збудував дом Господу Богу твойму, як він говорив про тебе. (1 Хронік 22:11)

І я оповідав їм про добродїйну для мене руку Бога мого, а так само й слова царя, що він говорив менї. І сказали вони: будемо будувати, — і скріпили руки свої на добре дїло. Я дав їм одповідь і сказав їм: Бог небесний, Він нам допоможе, а ми, слуги його, розпочнемо будувати; вам же нема частки, нї права нї згадки про вас у Ерусалимі. (Неемія 2:18, 20)

Як же зачули наші вороги, що ми знаємо про їх намір, тодї обернув Бог в нїщо раду їх, і ми всї повертались до муру, кожний до своєї роботи. І сказав я до значнїйших і старшин, та до иншого народу: Робота велика й розлягла, і ми розсїяні по мурі далеко один від одного; То ж, звідкіль почуєте ви гук труби, в те місце збірайтесь ід нам; Бог наш воювати ме за нас. (Неемія 4:15, 19-20)

Мур був скінчений двайцять пятого дня місяця Елула, за пятьдесять два днї. Як почули про се всї вороги наші, й побачили се всї народи, що навкруги нас, тодї вони впали в очах своїх; вони спізнали, що се дїло від Бога нашого. (Неемія 6:15-16)

Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба. (Івана 3:27)

Бог зрештою вирішує щодо підвищення

І багацтво й слава від лиця твого, й ти володїєш над усїм, і в твоїй руцї сила й могучість, і твоя власть, зробити кожного великим і дужим. (1 Хронік 29:12)

Нехай буде слава Господеві, Богові твойму, що зволив посадити тебе на престол свій за царя в Господа, Бога твого. Се тому, що Бог твій полюбив Ізраїля, і хотїв зміцнити його на віки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинив суд та правду. (2 Хронік 9:8)

Тому, що не зі сходу, нї з заходу, і не з полудня прийде возвишеннє. Бог бо суддя; того принизить, а того високо поставить. (Псалми 75:6-7)

Ти, царю, — царь над царями, котрому Бог небесний дав царство, власть, силу й славу; І всїх синів людських, де б вони нї жили, зьвірів земних і птаство піднебесне віддав він в твої руки й настановив тебе володарем над ними всїма, ти — ся золота голова! (Даниїл 2:37-38)

І вилучено його зміж синів людських, серце його стало схоже на зьвіряче, і він жив з дикими ослами; він годувався травою, нїби віл, і на його тїло спадала роса з неба, аж доки він спізнав, що над людським царством царює найвисший Бог, і настановляє над ним, кого хоче. (Даниїл 5:21)

Бог може спонукати людей працювати

І збудив Господь духа в Зоробабелї, синї Салатиїловому, правителї Юдейському, й духа в Ісусї Йоседекенкові, первосьвященникові, так як і в усьому остальному людові, й узялись вони до роботи коло дому Господа Саваота, Бога свого, (Огій 1:14)

Обов'язки роботодавця і працівника

Обов'язки роботодавця

Плати справедливу платню

Горе тому, хто будує будинок свій несправедливостю, а сьвітлицї свої — беззаконством, хто зневолює ближнього свого працювати даремно, й плату його задержує, (Єремія 22:13)

Прийду до вас, щоб судити суд, й буду скорим сьвідком проти чарівників, перелюбників і тих, що божаться льживо, що вдержують плату поденного робітника, притїсняють удовиць і сиріт та відпихають од себе приходня й не бояться мене, говорить Господь Саваот. (Малахія 3:5)

Приклад перемовин про справедливу платню

Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата. (Буття 29:15)

І каже: Визнач плату свою в мене, я й дам тобі. (Буття 30:28)

Кара для тих, хто не платить справедливої платні

А нуте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять. (Якова 5:1)

Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і зʼїсть тїло ваше, як огонь. Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннє женцїв до ушей Господа Саваота дійшло. (Якова 5:3-4)

Притча, що ілюструє сплату справедливої платні

Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій. І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій. І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла, і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли. Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само. Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла? Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите. Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих. І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию. Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию. І взявши вони, нарекали на господаря, говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку. Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною? Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі. Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий? Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних. (Матвія 20:1-16)

Плати працівникові вчасно

Не тїснити меш ближнього твого, і не грабувати меш. Не зоставляти меш у себе на ніч до ранку наймитової плати. (Левит 19:13)

Не тїснити меш денного робітника, вбогого і мізерного, чи він зміж браття твого, чи із приходнїв, що пробувають у землї твоїй, в оселях твоїх. Того ж самого дня, як він заробить, даси йому плату, перше нїм сонце зайде над нею; бо він бідняка і жде на неї: так щоб не нарікав на тебе перед Господом, і ти не мав гріха. (Повторення Закону 24:14-15)

Будь справедливим і чесним

Панове, оддавайте слугам правду і рівноту, знаючи, що й ви маєте Господа на небесах. (Колоссян 4:1)

Не погрожуй, а служи працівникові

...з охотою служачи, як Господу, а не як людям, знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний. І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него. (Ефесян 6:7-9)

Вислуховуй скарги працівників

Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною, То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому? Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї? (Йов 31:13-15)

Давай працівникові достатній відпочинок, інакше понесеш наслідки

„Чом воно так, що ми постимо, а ти не бачиш сього? впокоряємо душі наші, а ти не знаєш?‟ Ось, — бо в день вашого посту ви вволяєте волю вашу, й вимагаєте тяжкої працї від других. (Ісая 58:3)

Якщо роботодавець нечесний, працівники стають нечесними

Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі. (Приповісті 29:12)

Особливе ставлення до працівників-віруючих

Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо. (Вихід 21:2)

Коли буде проданий тобі брат твій, Єврей чи Єврейка, та прослужить шість років в тебе, так у семому роцї відпустиш їх від себе на волю. Тільки ж бо, як відпускати меш його від себе на волю, то не подоба тобі відпускати його з порожнїми руками. Ти надїлиш його щедро із твоєї дрібної скотини та й з току твого і з виноточила твого; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому. (Повторення Закону 15:12-14)

Роботодавця благословлено завдяки побожним працівникам

Каже йому Лабан: Коли б знайшов я ласку в тебе! Вбачаю бо, що благословив мене Господь задля тебе. (Буття 30:27)

І сталось того часу, як поставив його над домом своїм і над усїм майном своїм, Господь благословив Египтянина задля Йосифа, і було благословеннє Господнє на всьому, що мав у господї і в полї. (Буття 39:5)

Вірний роботодавець

Іще: від того часу, як менї приказано бути їх областним начальником у землї Юдейській, від двайцятого року до трийцять другого року царя Артаксеркса, за двайцять років я й брати мої не побирали прохарчування областних начальників; (Неемія 5:14)

А переднїйші начальники краю, що були до мене, обтяжували народ, і брали з їх хлїб і вино, окрім сорока секлів срібла (на день); навіть і слуги їх паношились над народом. Я же не робив так через страх Божий. (Неемія 5:15)

При сьому я вів роботу коло сього муру; та й поля ми не закуповували, а всї слуги мої збірались туди на роботу. (Неемія 5:16)

Юдеїв і старшин бувало по сто пятьдесять чоловіка за столом у мене, окрім тих, що приходили до нас з народів, які навкруги нас. (Неемія 5:17)

А було наготовляно щодня: один віл, шість добірнїх овець, і птицї готувалось у мене, а за десять день виходила сила всякого вина. А одначе начальницької харчі я не вимагав, бо важка служба тяготїла на сьому народї. (Неемія 5:18)

Невірний роботодавець

І приневолювали Египтяне Ізрайлитян аж надто до роботи. І гірко було їм жити в тяжкій неволї, на глинищах та цегельнях, та й у всякій польовій роботї, що приганяли їх до неї під пригоном. (Вихід 1:13-14)

Ретельно добирай працівників

Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне. (Приповісті 26:10)

Обов'язки працівників

Будь вірним

Тодї князї й сатрапи почали шукати приключки, щоб Даниїла в управі царством обвинуватити, але не могли знайти нїякої причини анї промаху, бо він був вірний, і не знаходилось на ньому нїякої провини або промаху, (Даниїл 6:4)

Служи побожному роботодавцеві ще вірніше

Хто ж має вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй. (1 Тимофія 6:2)

Успіх може бути плодом вірності працівника

Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить. (Приповісті 17:2)

І добре дїялось Даниїлові так за царювання Дарія як і за царя Кира Перського. (Даниїл 6:28)

Приклад працівників, таких вірних, що від них не вимагали звіту

З людьми ж, що їм видавали гроші на плату робочим, не рахувались, бо ті поводились чесно. (2 Царів 12:15)

Однакже не требувати від них рахунку з грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно. (2 Царів 22:7)

Приклад вірних працівників під наглядом

Цї люде працювали щиро коло роботи; а задля догляду за ними були приставлені: Яхат та Обадїя, левіти з синів Мераріїних, та Захарія й Мешуллам із синів Кагатових, і всї левіти, що вміли грати на музичних прирядах. (2 Хронік 34:12)

Вірний працівник — благословення для роботодавця

Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана. (Приповісті 25:13)

Слухайся роботодавця, бо насправді служиш Господеві

Слуги, слухайте у всьому панів по тїлу, не перед очима тільки служачи, яко чоловіковгодники, а в простотї серця, боячись Бога; і все, що робите, від душі робіть, яко ж Господу, а не людям, знаючи, що від Бога приймете нагороду наслїддя; Господу бо Христу служите. (Колоссян 3:22-24)

Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи, не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого, Бога, украшували у всьому. (Тита 2:9-10)

Навіть працюючи на нерозважливого роботодавця

Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим. Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї. (1 Петра 2:18-19)

Шануй свого роботодавця

Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Боже не хулилось і наука. (1 Тимофія 6:1)

Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи, (Тита 2:9)

Не обмовляй колег

Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився. (Приповісті 30:10)

Будь задоволений своєю платнею

Питали ж його й воїни, кажучи: А нам що робити? І рече до них: Нїкому не робіть насилля, анї обвинувачуйте криво, і вдовольняйтесь платою вашою. (Луки 3:14)

Дій із моральною доброчесністю

І сталось по сих речах, що жона пана його накинула оком Йосифа, та й каже: Лязь ізо мною. Він же не схотїв, і каже свого пана жонї: Дивись, пан мій не знає за мною нїчогісїнько в дому свойму, і все, що має, віддав у руки мої. І нїкого нема над мене в дому сьому, і невдержано від мене нїчого, опріч тебе; бо ти жона йому єси. Як же вчиню ледарство велике се й гріх перед Богом? (Буття 39:7-9)

Загальні принципи праці й бізнесу

Не вступай у ділове партнерство з невіруючими

Не ходїть у жадному ярмі з невірними; яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою? Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним? І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде. Тим же вийдїть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас, (2 Коринтян 6:14-17)

Збудуй справу, перш ніж будувати дім

Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй. (Приповісті 24:27)

Продуктивність створює певний безлад

Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів. (Приповісті 14:4)

Умілих людей шануватимуть

Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити. (Приповісті 22:29)

Не розраховуй на завтра в бізнесі

А нуте ж ви, що говорите: Сьогоднї або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем, (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім щезає.) Замість щоб говорити вам: Коли Господь зволить та живі будемо, то зробимо се або те. (Якова 4:13-15)

Займайся своїми справами, працюючи власними руками

...і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам, щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не знали нужди нї в чому. (1 Солунян 4:11-12)

Нечестиві іноді переслідують побожних, щоб захистити лиху справу

Один бо, на ймя Димитрий, золотар, що робив срібні храми Артемиди, давав ремесникам немалий заробіток. Зібравши їх і инших сього дїла робітників, каже: Люде, ви знаєте, що з сього заробітку прожиток наш; та бачите й чуєте, що не то в Єфесї, а мало не по всїй Азиї сей Павел, пересьвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних. І не тільки се ремеслу нашому грозить, прийти в упадок, та щоб і храм великої богинї Артемиди не обернувсь у нїщо, і не пропало величчє тієї, котрій вся Азия і вселенна покланяєть ся. Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська! (Дії 19:24-28)

Господь може використати працю, щоб упокорити нас

Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього, Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них. (Псалми 107:11-12)

Справедлива винагорода вимагається за товари й послуги

Оце ж повели, щоб нарубали менї на Ливанї кедрини; мої слуги будуть разом з твоїми слугами, плату ж за кметїв твоїх давати му тобі, яку б нї призначив; сам бо знаєш, що у нас нема людей, що вміли б так дерево рубати, як Сидонїї. (1 Царів 5:6)

Щоб наготувати менї силу деревнї, бо дім, що я будую, великий та чудовий. А оце для рубачів, твоїх слуг, що рубають дерева, я даю на харч: пшеницї двайцять тисяч корцїв, та ячменю двайцять тисяч корцїв, та вина двайцять тисяч ведер, та оливи двайцять тисяч мір. (2 Хронік 2:9-10)

Приклад несправедливої винагороди

Як уплило ж двайцять років після того, що Соломон построїв обідві будівлї, храм Господень і царську палату, А Гирам, царь Тирський, додавав на се Соломонові кедрового й кипарисового брусся, як і золота, скільки забажає було, — тодї поступився царь Соломон Гирамові двайцятьма городами в Галилейській країнї. І вийшов Гирам із Тиру, щоб на ті городи подивитись, що їх дав йому Соломон, та й не сподобались вони йому. (1 Царів 9:10-12)

Вихід на пенсію

Се закон про Левітів: від двайцять пять років і старше мусять вони ставати до служби в соборному наметї, А від пятьдесять лїт можна вертатись їм із служби, і можна їм не служити більш; може він помагати браттї своїй при соборному наметї, щоб доглядати всього; но служби не робити ме. Так мусиш чинити з Левітами, що до служби їх. (Числа 8:24-26)

Чеснотна дружина старанно працює і є благословенням для свого дому

Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша; Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток; Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її. Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками. Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека. Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло. Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник. Оперізуєсь силою й кріпить руки свої. Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі. Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено. Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому. Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу. Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа. Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами. Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським. Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину. Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука. Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши. Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє: (Приповісті 31:10-28)

...щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей, щоб були мірними, чистими, господарними, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось. (Тита 2:4-5)

Гонитва за марним веде до бідності

Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має. (Приповісті 12:11)

Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї. (Приповісті 28:19)