Чесність – біблійні вірші про гроші

Люди нечесні

Людське серце нечесне

І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив. (Буття 8:21)

Лукаве над усе в сьвітї серце людське й ледаче; хто його зміркує? (Єремія 17:9)

Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула. (Матвія 15:19)

З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство, злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі: (Марка 7:21-22)

Люди практикують відносну чесність

Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм. (Суддів 17:6)

Приклади нечесних людей

Батько ж ваш ошукав мене, і переміняв плату мою десять раз; та не попустив йому Бог ушкодити менї. (Буття 31:7)

Ізраїль провинив; переступив мій заповіт, що я заповідав їм, та й присвоїли собі щось із проклятого. Сим робом учинили вони злодїйство, а й надто ще вкрадене сховали між своїм посудом. І відказав Ахан Йозейові і каже: Справдї я провинив проти Господа, Бога Ізрайлевого, те й те вчинив: Побачив я між лупом гарне убраннє Синеарське та дві сотнї сиклів срібла та золотий язик вагою в пятьдесять сиклів. Полакомивсь на се, узяв тайкома, і воно в мене закопане в землї в мойму наметї, а срібло під ним насподї. (Ісус Навин 7:11, 20-21)

Та сини його не ходили путьми його: шукали вони користї своєї, давали підкуплювати себе й судили криво. (1 Самуїлова 8:3)

І промов до його: Так говорить Господь: Се ти вбив, та ще й входиш у наслїддє? а далїй промов: Тако глаголе Господь: На тому врочищі, де пси лизали кров Наботову, лизати муть вони й твою кров. (1 Царів 21:19)

Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати. (Псалми 58:3)

Князї твої — проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить. (Ісая 1:23)

Се — пси, все голодуючі, наситу не знають; се — пастирі безглузді: всї позирають лиш на свою дорогу; кожний до останнього дбає про свою лиш користь. (Ісая 56:11)

Бо від наймолодшого та й до найстарійшого дбають вони всї про наживу, й від пророка до сьвященника — всї витворяють оману. (Єремія 6:13)

Як то? ви крадете, вбиваєте, перелюбкуєте й присягаєте криво, кадите перед Баалом й бігаєте слїдом за чужими богами, що їх не знаєте, Чи не зробився ж вертепом розбишак ув очах у вас дом сей, що названий моїм імям? Я, я сам бачу се, говорить Господь. (Єремія 7:9, 11)

Князї його, наче хижі вовки, пориваючі здобичу свою, проливають кров, затрачують душі, щоб тілько придбати собі наживу. Прості люде пригнїтають одно одного, ограбують і тиснуть злиденного, а приходня придавлюють без усякого права. (Єзекіїль 22:27, 29)

Слухайте слово Господнє, Ізраїлські дїти! бо (готовий) суд у Господа з осадниками сієї землї; нема бо нї правди, нї милосердя, анї знання Бога на землї. Лихословство й лож, душогубство й крадежі та перелюбство розширились вельми, а пролив крові йде за проливом крові. (Осія 4:1-2)

Юдина старшина похожа на тих, що пересувають межі; вилию на них гнїв мій, як воду. (Осія 5:10)

Коли я почав лїчити-оздоровляти Ізраїля, виявилась неправедність Ефраїмова й лиходїйство Самариї; і ось, влазить злодїй, а розбишака рабує по улицях. (Осія 7:1)

Кананїй — у нього невірна вага в руцї, він любить кривдити. (Осія 12:7)

Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити. Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим? Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодїй був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив. (Івана 12:4-6)

Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник. (Івана 18:40)

Один же чоловік, на ймя Ананїя, з Сафирою, жінкою своєю, продав маєток, та й приховав з цїни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів. Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з цїни за землю? Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй властї було? На що положив єси в твоєму серцї дїло таке? Ти обманив не людей, а Бога. Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обняв страх великий усїх, що чули се. Уставши молодцї, взяли його і винїсши поховали. І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся. Озвав ся ж до неї Петр: Скажи менї, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки. Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть. Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її. (Дії 5:1-10)

Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві. (Тита 1:12)

А остальнї люде, що не повбивані тими поразами, анї покаялись у дїлах рук своїх, щоб не покланятись бісам, і ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревяним, котрі анї бачити не можуть, анї чути, анї ходити. І не каялись в убийствах своїх, анї в чарах своїх, анї в блудодїяннях своїх, анї в крадїжах своїх. (Об'явлення 9:20-21)

Притча, що використовує нечесність як ілюстрацію

Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його. І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником. Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь. Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої. І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму? Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять. Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять. І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм. (Луки 16:1-8)

Нечесність, прихована за релігією

Як то? ви крадете, вбиваєте, перелюбкуєте й присягаєте криво, кадите перед Баалом й бігаєте слїдом за чужими богами, що їх не знаєте, А тодї йдете й приступаєте перед мене в сьому дому, названому моїм імям, та й говорите: „Ми спасені,‟ хоч вперед коїли всї ті гидоти. Чи не зробився ж вертепом розбишак ув очах у вас дом сей, що названий моїм імям? Я, я сам бачу се, говорить Господь. (Єремія 7:9-11)

І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби; і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників. (Матвія 21:12-13)

Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди. (Матвія 23:25)

І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав, і не давав, щоб хто носив посуд через церкву. І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників. (Марка 11:15-17)

Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства. (Луки 11:39)

І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих, глаголючи їм: Писано: Дом мій — дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників. (Луки 19:45-46)

Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання, їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання. (Тита 1:10-11)

Бог вимагає цілковитої чесності

Господь — істина, сатана — брехун

Господь — істина

І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди. (Івана 1:14)

Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною. (Івана 14:6)

Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам. (Івана 16:13)

Бо три їх, що сьвідкують на небі: Отець, Слово і сьвятий Дух; і сї три — одно. (1 Івана 5:7)

Сатана — брехун

Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її. (Івана 8:44)

Під законом Старого Заповіту

Не красти меш. (Вихід 20:15)

І не будете красти, нї ошукувати, нї брехати одно на одного. І не божити метесь імям моїм льживо; бо зневажиш імя Бога твого. Я Господь, Бог ваш. Не тїснити меш ближнього твого, і не грабувати меш. Не зоставляти меш у себе на ніч до ранку наймитової плати. (Левит 19:11-13)

І не кривдите мете в судї, в мірі, у вазі, і в насипу; Вірна вага, вірне каміннє вагове, вірна єфа і гин вірний буде у вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї. (Левит 19:35-36)

А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного. Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі. Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі. Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш. (Левит 25:14-17)

Не кради. (Повторення Закону 5:19)

Не нарушай межі ближнього твого, що зробили її предки в твому наслїддї, що мати меш в землї, котру дає тобі в державу Господь, Бог твій. (Повторення Закону 19:14)

Не буде в тебе в саквах подвійного каміння для ваги, великого й малого. Не буде в тебе в господї подвійної ефи, великої і малої. Правдиве і вірне каміння для ваги буде в тебе, і правдива і вірна ефа буде в тебе, щоб довго ти жив на сьвітї, на тій землї, що тобі дає Господь, Бог твій. Гидота бо перед Господом, Богом твоїм, кожний, хто таке робить, кожний, хто другого кривдить. (Повторення Закону 25:13-16)

Як загальний біблійний принцип

Держи язик від злого, а уста твої, щоб не говорили зрадливо; (Псалми 34:13)

Ось, ти любиш правду в серцї, і в серединї серця покажеш менї мудрість. (Псалми 51:6)

Не вповайте на здирство, і не надїйтесь марно на грабіж! Коли росте багацтво, не прилягайте до него серцем вашим! (Псалми 62:10)

Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, — (Приповісті 3:3)

Відкидай від себе лукавство уст, і зрадливість язика держи оддалїк від себе. (Приповісті 4:24)

Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами; (Приповісті 6:12)

От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його: Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває. (Приповісті 6:16, 19)

Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому. (Приповісті 11:1)

Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. (Приповісті 12:22)

Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить. (Приповісті 13:5)

Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди. (Приповісті 14:5)

Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає. (Приповісті 14:25)

Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі. (Приповісті 17:7)

Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах. (Приповісті 16:11)

Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві. (Приповісті 20:10)

Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна. (Приповісті 20:23)

Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, — Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх. (Приповісті 22:22-23)

Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої. (Приповісті 22:28)

Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле, (Приповісті 23:10)

Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки. (Приповісті 23:23)

Хто в батька-матері вкраде, та й каже: „се не гріх‟, — той товариш рабівника. (Приповісті 28:24)

Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього, Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить? (Плач Єремії 3:35-36)

От же які вчинки вам чинити: Говоріте одно одному правду та й судїте по правдї й задля спокою в воротях ваших. Не мисліть у вашому серцї нічого лихого одно одному та й не любуйтесь у льживій присязї, се бо все я ненавиджу, говорить Господь. (Захарія 8:16-17)

Прийшли ж і митники хреститись, і промовили до него: Учителю, що нам робити? Він же каже до них: Нїчого більш над те, що звелено вам, не вимагайте. Питали ж його й воїни, кажучи: А нам що робити? І рече до них: Нїкому не робіть насилля, анї обвинувачуйте криво, і вдовольняйтесь платою вашою. (Луки 3:12-14)

Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш? говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте? (Римлян 2:21-22)

І се вже зовсїм сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїщ кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди? Нї, ви самі кривдите, та обдираєте, та ще й братів. Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудники, нї ідолослужителї, нї перелюбники, нї пещені, нї мужоложники, нї злодїї, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслїдять. (1 Коринтян 6:7-10)

Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени. (Ефесян 4:25)

Стійте ж оце, підперезавши поясницї ваші правдою і одягнувшись у броню (панцир) праведности, (Ефесян 6:14)

Не кривіть словом один проти одного, скинувши з себе давнього чоловіка з дїлами його, (Колоссян 3:9)

Од усякого виду лихого вдержуйтесь. (1 Солунян 5:22)

...знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв, про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся, (1 Тимофія 1:9-10)

Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи, не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого, Бога, украшували у всьому. (Тита 2:9-10)

...а, яко Покликавший вас сьвятий, і ви самі сьвяті у всьому життю будьте: бо написано: „Будьте сьвяті, бо я сьвят.‟ (1 Петра 1:15-16)

Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодїй, або лиходїй, або як бунтівник; (1 Петра 4:15)

Вимагається від провідників

Влада

А сам ти вигледиш ізміж усїх людей зугадних, богобоязливих, людей щирих, що ненавидять здирство, та поставиш над їми тисяцькими, соцькими, полусоцькими й десяцькими. І нехай судять їх люде по всяк час, а всї великі справи доводити муть вони до тебе, усї ж малі справи судити муть самі. І лекше буде на тебе, і нести муть вони тягар укупі з тобою. (Вихід 18:21-22)

Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає. (Приповісті 20:28)

Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає. (Приповісті 28:16)

Так бо говорить Господь Бог: Буде з вас, князї Ізрайлеві! Перестаньте кривдити та пригнїтати, й чинїте суд і правду; годї вам витискати нарід мій із його держави, говорить Господь Бог. Нехай буде в вас справедлива вага й справедлива ефа (міра) й справедлива кварта. (Єзекіїль 45:9-10)

Церква

Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали, (1 Тимофія 3:8)

Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання, (Тита 1:7)

Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись: пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користї, а з доброго серця; (1 Петра 5:1-2)

Чесність вимагається в даванні

До того ще й мовляєте: Скілько ж то працї! та й маловажите все, говорить Господь сил, і приносите крадене й кульгаве й недуже, а такі самі й хлїбові дари ваші. Чи менї ж та приймати таке залюбки з рук ваших? говорить Господь. Нї, проклят зрадливий, що, мавши в чередї своїй здорового самця й обрікши себе обітом, приносить Господеві миршаве; я бо царь великий, говорить Господь сил небесних, а моє імя страшне проміж народами. (Малахія 1:13-14)

Неналежне давання вважається крадіжкою

Хиба ж годиться людинї обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте. Спитаєте: В чім же ми тебе обкрадаємо? Десятинами й первоплодами. Тяжко ви прокляті, за те, що ви — ввесь люд — мене обкрадаєте. (Малахія 3:8-9)

Чесність цінніша за багатство

Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний. (Приповісті 19:1)

Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий. (Приповісті 19:22)

Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде. (Приповісті 28:12)

Приклади чесних людей

І розлютився вельми Мойсей, і сказав до Господа: Не повертайсь до приносів їх! Нї одного осла не взяв я від них і не заподїяв зла нї одному з них. (Числа 16:15)

Ось я: виступайте проти мене перед Господом і помазанником його, наколи в кого взяв я вола чи осла, або кого тїснив, кого насилував, від кого взяв підкуп і закрив в його справі очі мої; виступайте проти мене; так я все те вам повертаю. І відказали вони: Ти не зʼобиджав нас і не тїснив нас і нїчого нї в кого не загарбав. І сказав їм: Господь сьвідком на вас і помазанник його сьвідком в сей день, що ви не знайшли проти мене нїчого. І промовили: Сьвідок! (1 Самуїлова 12:3-5)

Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, — Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм. (Йов 31:5, 8)

Тодї князї й сатрапи почали шукати приключки, щоб Даниїла в управі царством обвинуватити, але не могли знайти нїякої причини анї промаху, бо він був вірний, і не знаходилось на ньому нїякої провини або промаху, (Даниїл 6:4)

Бог мій послав ангела свого й затулив він пащеки левам, і вони не пошкодили менї, бо він знайшов мене безвинним перед собою, та й перед тобою, царю, я нї в чому не проступився. (Даниїл 6:22)

Останок Ізраїля не чинити ме несправедливостї, не мовляти ме льжи, й не знайдеться в устах у них язика зрадливого; вони будуть пастись спокійно й нїхто їх не буде лякати. (Софонія 3:13)

Приклад перевірки чесності людей

Всї ми синове одного чоловіка, вірняки. Раби твої, не підглядники. Каже ж їм третього дня: От що вчинїте, так останетесь живі; бо я собі людина богобоязлива. Коли ви певняки, нехай один з між братів седить у неволї, де вас вартують, а ви йдїть, вистачити хлїб вашій семї, в вашу господу. А брата вашого меньшого приведїте до мене, так і правдиві будуть ваші слова, і не загинете. І вчинили так. (Буття 42:11, 18-20)

Ми ж йому казали: Певняки ми, не розглядники. Дванайцятеро братів нас синів отецьких; одного нема, меньший же з панотцем нашим тепереньки в Канаан землї. Каже ж нам господар землї тієї: От із чого я взнаю, що ви певняки. Брата одного покиньте в мене, і забирайте куплений хлїб, задля голоду в домівцї вашій, та й рушайте. І приведїте до мене брата вашого меньшого; тодї знати му, що не розглядники ви а вірняки. І брата вашого тодї оддам вам, і можете орудувати в нашій землї. (Буття 42:31-34)

Побожні ненавидять нечесність

Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить. (Приповісті 13:5)

Чому Бог вимагає цілковитої чесності?

Ми не можемо бути нечесними і любити Бога

Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає. (Приповісті 14:2)

Ми не можемо бути нечесними і любити ближнього

Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують. (Приповісті 26:28)

Бо се: Не роби перелюбу, Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе. Любов ближньому зла не робить; тим любов — сповненнє закону. (Римлян 13:9-10)

Чесність надає благовістю довіри

...щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї, (Филип'ян 2:15)

Чесність допомагає спрямовувати наше життя

Відкидай від себе лукавство уст, і зрадливість язика держи оддалїк від себе. Очі твої нехай просто позирають, і війки твої нехай справляються впрост навперед тебе. Обдумуй стежку ногам твоїм, і всї ходи (вчинки) твої нехай будуть постійні. (Приповісті 4:24-26)

Навіть найменша нечесність руйнівна

Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний. (Луки 16:10)

Як уникнути спокуси нечесності?

Господньою благодаттю і силою

Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї. (Псалми 119:36)

Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру: Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом, (Приповісті 30:7-8)

Глаголю ж: Духом ходїть, і хотїння тїлесного не звершуйте. Бо тїло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили. (Галатів 5:16-17)

Дотримуючись золотого правила

Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки. (Матвія 7:12)

Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте. (Филип'ян 2:4)

Здоровим страхом Господнім

Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла. (Приповісті 16:6)

Відокремлюючись від нечесних

Не засїдав я з людьми лукавими, і не приставав до підступних. (Псалми 26:4)

Щаслив чоловік, йому же Господь надїя, і котрий не пристає до гордовитих і тих, що до брехнї прихиляються. (Псалми 40:4)

Мої очі на вірних землї, щоб були коло мене. Хто ходить правою дорогою, той нехай служить менї. Не буде в моїй хатї жити, хто творить підступ; хто брехню говорить, не сьміє стояти перед очима моїми. (Псалми 101:6-7)

Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх; Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного, Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть; Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом; Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, — Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї, Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові. (Приповісті 1:10-16)

Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє. (Приповісті 29:24)

Писав я до вас ув одному листї, щоб ви не мішались із перелюбниками, та не в загалї з перелюбниками сьвіта сього, або з зажерливими, або хижаками, або ідолослужителями; бо мусїли б хиба з сьвіта сього зійти. Тепер же я писав вам, щоб не мішались, коли хто, звавшись братом, буде або перелюбник, або зажерливий, або ідолослужитель, або злоріка, або пяниця, або хижак; з таким і не їсти. (1 Коринтян 5:9-11)

Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї. (1 Коринтян 15:33)

Даванням

Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї. (Ефесян 4:28)

Запровадженням системи підзвітності

І каже: Що мушу тобі дати? Каже ж Яков: Не давай менї нїчогісїнько, аби вчинив, що скажу, знов пасти му вівцї твої й доглядати му. Пройду я через усю отару твою сьогоднї, а й вилучу все переполасе й крапасте, і все чорне між вівцями, й усе переполасе й крапасте між козами, і се буде моя плата. Так моя правда говорити ме за мене завтрашнёго дня, як прийдеш давати плату мою. Усе непереполасе й не крапасте між козами і не чорне між вівцями, мусить уважатись у мене за вкрадене. (Буття 30:31-33)

Що робити, коли ми вчинили нечесно?

Відновити спілкування з Господом

І має бути, коли він провинив чим небудь таким, так мусить признатись, чим согрішив він. І мусить принести Господеві за гріх свій, що согрішив, жертву довжну: самицю з отари, вівцю чи козу як жертву за гріх; а сьвященник відправить покуту за гріх його. (Левит 5:5-6)

І рече Господь Мойсейові: Коли хто согрішить і спроневіриться проти Господа, і запирається перед ближнїм своїм в тому, що повірено йому на схованку яке добро, чи то пожичив він чи вкрав; або коли видусить що в ближнього свого, Або знайде загублене та й відпирається того; і кленеться льживо про що б нї було, що люди творять і грішать: Тоді мусить: коли чоловік согрішив і провинив бути так, щоб вернув пожаковане, що пожакував, чи видушене, що видусив, чи повірене, що повірено йому, чи то загублене, що він знайшов; Чи щоб нї було воно, про що клявся льживо, Нехай виплатить сповна, та ще й пятину додасть до того; оддавати ме тому, чиє воно, того дня, як приносити ме жертву за провину. І очистить сьвященник гріх його перед Господом, і проститься йому, що б нї було, в усьому, що вкоїв провинивши. (Левит 5:20-25, 27)

Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди. (1 Івана 1:9)

Відновити стосунки з потерпілим

Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить. (Приповісті 28:13)

Визнавайте один одному гріхи, і молїте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна. (Якова 5:16)

Повернути все вкрадене

Коли хто вкраде вола, чи дрібну скотину та й убє її, чи продасть її, пять волів мусить віддати за вола і чотири скотин за одну штуку. Коли захоплять злодїя, як вломився, і побють так, що вмре, то се не буде крівавою провиною. Коли ж тодї вже соньце сьвітило, дак се буде крівава провина. Злодїй мусить заплатити; коли ж нїчого нема в його, мусять його, за кражу його продати. Коли вкрадене, чи то буде віл, чи осел, чи мала скотина, живим у його знайдуть, мусить він за кожне ще другу животину дати. (Вихід 22:1-4)

Коли хто другому передасть у схованку гроші, чи дорогі речі, і те буде вкрадене в його, мусить злодїй, коли знайдеться, заплатити удвоє за окражу; Коли ж злодїй не знайдеться, дак мусить власник дому того прийти перед суддїв та й заприсягти, що не загарбав чужої власностї. При кожному спроневіренню власностї, чи то буде віл, чи осел, чи малий скот, чи одежина, чи яка инша втрата, про котру хто скаже: „Ось воно‟, мусить прийти перед суддїв слово обох, і той, кого суддї узнають винним, мусить заплатити близьньому удвоє. (Вихід 22:7-9)

Коли хто вижичить у другого скотину, і вона буде пошкоджена, чи здохне, так що власника його не було при тому, мусить він тому заплатити. (Вихід 22:14)

І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих: Коли чоловік або жінка вчинять який гріх проти людини, та спроневіряться тим Господеві, і провиниться душа, Так покаятись мусять у грісї свому, котрим согрішили; і хто зробив кривду, мусить в повнї вернути, та ще пятину того наддати, і тому віддати, кого скривдив. А коли в людини та нема родича, щоб вернути йому кривду, так нехай верне кривду Господеві, і буде вона сьвященникові, опріч барана жертви премирення, що буде на покуту за його. (Числа 5:5-8)

І закипів Давид гнївом на того чоловіка та й каже Натанові: Так певно, як жив Господь, чоловік, що вкоїв таке, заслужив смерть; А за ягничку мусить вернути вчетверо, за те що вчинив такий учинок і не змилосердивсь! (2 Самуїлова 12:5-6)

Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти; А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє. (Приповісті 6:30-31)

А коли скажу беззаконному: ти мусиш умерти! він же навернеться од гріхів своїх та й почне чинити суд і справедливість, Коли той беззаконник верне заліг, поповнить те, що заграбив, ходити ме в законах, що ведуть до життя, й нїчого ледачого не вчинить, — то й зостанеться живим, не вмре. Нї одного з гріхів, які вчинив, не полїчиться йому; він почав творити суд і справедливість, і зостанеться живим. (Єзекіїль 33:14-16)

Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо. (Луки 19:8)

Благословення і прокляття

Благословення, обіцяні чесним

Благословення ближчих стосунків із Господом

Псальма Давидова. Господи, хто буде пробувати в шатрі твоїм? Хто буде домувати на сьвятій горі твоїй? Той, хто ходить в чистотї, творить справедливість, і говорить щиру правду, Не одсуджує язиком своїм, не робить лиха сусїдові свому, і не допускає неслави на ближнього свого. В чиїх очах погорда для покидї, а пошана для тих, що бояться Господа; хто присяг з утратою для себе, і держить слово, (Псалми 15:1-4)

Хто вийде на гору Господню, і хто буде стояти на сьвятому місцї його? Ті, в кого безвинні руки і чисте серце, хто душею не пуститься на лукавство, і не присягне криво. (Псалми 24:3-4)

Господь близько до всїх, хто кличе його, до всїх, що кличуть його в правдї. (Псалми 145:18)

Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, — А станешся любим і приятним і Богові й людям. (Приповісті 3:3-4)

Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність. (Приповісті 3:32)

Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. (Приповісті 12:22)

Чи то ж гадаєш бути через те царем, що обложив себе кедриною? Батько твій їв і пив так само, та творив суд і справедливість, от і було йому добре. Він розсуджував справу бідного й убогого, от і було йому добре. Хиба се не значить, знати мене? говорить Господь. Твої ж очі й твоє серце тілько й дбають, що про наживу та пролив безвинної крові, а до того про утиск і насильство. (Єремія 22:15-17)

Благословення захисту

Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї; (Приповісті 2:7)

Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару. (Приповісті 10:9)

Благословення забезпечення

А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити, Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його. (Ісая 33:15-16)

Благословення для родини

Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його. (Приповісті 20:7)

Благословення щастя

Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї. (Приповісті 10:2)

Благословення життя

Хто чоловік той, що рад би жити, любить днї, щоб вжиткувати добро? Держи язик від злого, а уста твої, щоб не говорили зрадливо; (Псалми 34:12-13)

Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину. (Приповісті 12:19)

Благословення пошани людей

Благословення процвітання

В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій. (Приповісті 15:6)

Благословення для провідників

Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає. (Приповісті 28:16)

Прокляття, приготовані для нечесних

Прокляття бути ненависним/відлученим від Бога

Ти погубиш людей льживих; кровожадним і лукавим мерзиться Господь. (Псалми 5:6)

Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність. (Приповісті 3:32)

Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. (Приповісті 12:22)

Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне. (Приповісті 19:9)

За гріх зажерливостї його я гнївивсь і карав його, скривав лице моє й досадував; він же ж відвернувся й пійшов по дорозї за своїм серцем. (Ісая 57:17)

Нї, се переступи ваші з Богом вас розлучили, й гріхи ваші лице його од вас одвернули, щоб не вислухувати. Бо ваші руки опоганені кровю, палцї — беззаконством; уста ваші торочять лож, язик ваш лепече неправду. Нїхто не підносить голосу за справедливістю, за правду нїхто не озветься; надїються на нїчо і говорять льжу, вагонїють злом, а роджають злодїйство; (Ісая 59:2-4)

Прокляття кари/суду

Проклят, хто пересовує межові знаки ближнього свого! І ввесь нарід скаже: Амінь! (Повторення Закону 27:17)

А царь возвеселиться в Бозї; хвалити меться всякий, хто кленеться ним; позатикає бо пельки брехунам. (Псалми 63:11)

Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. (Приповісті 12:22)

Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому. (Приповісті 15:26)

Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде. (Приповісті 19:5)

Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде, (Приповісті 20:17)

Мов клїтка, повна птиць, так повно в їх домівках оманного заробітку; сим робом і поробились вони великими й заможними, Потовстїли й погрубшали, а в лихому попереступали всяку міру; не розбирають справ на судї, справ безбатченків; самі упливають в добрі, а справедливому дїлу вбогих не помагають на судї. Чи не покараю ж я за таке, говорить Господь, і не помститься серце моє на такому народові, як сей? (Єремія 5:27-29)

Натягують язика свого, мов лука, на лож і потужнїють на землї кривдою; бо від одного ледарства переходять вони до другого, мене ж не знають, говорить Господь. Остерігайсь один одного, й не звіряйся брат братові; кожен бо брат заставляє підступи, кожен побратим обносить клеветами. Один обманює другого, правди не говорять; зʼучили язики свої говорити неправду, лукавлять аж до утоми. Ти живеш серед підступу; через підступ не хочуть вони й мене знати, говорить Господь. Тим то й говорить Господь Саваот: Ось, я розплавлю і навідаю їх; що ж бо менї чинити з такою дочкою народу мого? Язик їх — смертоносна стріла: говорять підступно; устами своїми говорять до свого ближнього прихильно, а в серцї свойму заставляють сїти. Як же б я та не скарав їх за таке? — говорить Господь, як не має помститись душа моя на такому народові, як сей? (Єремія 9:3-9)

Я аж сплеснув руками з гнїву на захланність твою, що така явна в тобі, та на кріваві провини, що дїються в тебе. Чи видержить же серце твоє, чи будуть досить кріпкі руки (сили) в тебе тодї, як я почну мою роботу проти тебе? Я, Господь, сказав се й справджу. Бо розсїю тебе проміж народи, й розвію тебе по чужих землях, і зроблю конець мерзотам твоїм посеред тебе. (Єзекіїль 22:13-15)

Князї його, наче хижі вовки, пориваючі здобичу свою, проливають кров, затрачують душі, щоб тілько придбати собі наживу. Пророки ж його замазують усе глиною, вбачають пусте та віщують свої видумки, говорячи: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив того. Прості люде пригнїтають одно одного, ограбують і тиснуть злиденного, а приходня придавлюють без усякого права. І шукав я між ними такого, щоб поставив себе стїною, і став проти мене в проломинї за сесю землю, щоб я не погубив її, та не знайшов. Оце ж вилию на них досаду мою, огнем лютостї моєї вигублю їх, поступки їх поверну на голову їм, говорить Господь Бог. (Єзекіїль 22:27-31)

Юдина старшина похожа на тих, що пересувають межі; вилию на них гнїв мій, як воду. (Осія 5:10)

Чуйте се, ви, голодні, що раді би пожерти вбогих та погубити злиденних, — Ви, що мовляєте: Коли вже мине сьвято нового місяця, щоб можно продавати хлїб, та субота, щоб відчинити засїки, та знов зменшувати міру, а збільшити цїну секля та ошукувати невірною вагою, Щоб купувати злидарів за гроші, і бідняг за пару обуви, та висївки за зерно продавати. Славою (давною) Якова заклявся Господь: Справдї, я по віки не забуду й одного з їх учинків! Чи через се ж не захитається тодї земля, чи не заплаче кожний, хто живе на нїй? Ой зворушиться вона, неначе ріка, буде підійматись і спадати, як ріка Египетська. І буде в той день, говорить Господь Бог, що буде здаватись, наче б я заповів сонцю заходити опівднї, та наслав темряву на землю серед ясного дня; І оберну вам сьвятки в сумуваннє й усї піснї ваші — в плач, і наложу на кожний стан верету й лисину на кожну голову; й заведу між вами плач, неначе по єдиній дитинї, а конець усьому буде — гіркий день. (Амос 8:4-10)

Чи й тепер іще нема в дому неодного безбожника наживи безбожної та меншої міри, менї ненависної? Спитай себе: чи можу я бути чистим із невірною вагою, з невірним у саквах ваговим каміннєм? Позаяк багачі його сповненї несправедливостю, а осадники його неправду говорять, і язик їх зрадливий в устах у них, То й я покараю тебе невилїчимо за гріхи твої. Будеш їсти, та не заситишся; пустка буде посеред тебе; будеш ховати, та не заховаєш, а що приховаєш, те віддам мечеві. Будеш сїяти, жати ж не будеш посїву; будеш видавлювати оливини, та оливою не будеш маститись; видавиш сок гроновий, та пити не будеш. Вдомарились у вас Амрієві обичаї й усї поступки Ахавового дому та й живете їх робом; то ж і я подам тебе на спустошеннє й осадників твоїх, — на посьміх та й нести мете наругу народу мого. (Михей 6:10-16)

Прокляття смерті/загибелі

Ізраїль провинив; переступив мій заповіт, що я заповідав їм, та й присвоїли собі щось із проклятого. Сим робом учинили вони злодїйство, а й надто ще вкрадене сховали між своїм посудом. Того ж, котрий піймається на заклятій річі, нехай спалять живцем з усїм його майном: бо переступив заповіт Господень і вчинив погань в Ізраїлї. І промовив тодї Йозуа: Про що довів єси нас до недолї? Тепер подасть тебе в недолю Господь. І побили його каміннєм усї Ізрайлитяне, та й попалили побитих, і наметали на них каміннє. (Ісус Навин 7:11, 15, 25)

Ти погубиш людей льживих; кровожадним і лукавим мерзиться Господь. (Псалми 5:6)

Ти любиш зло більше як добро, більше говорити брехню, як правду. Ти любиш всї імена погибелї, ти язик зрадливий! Бог знївечить тебе на віки; він вхопить тебе і вирве з домівки, і викоренить з землї живих. (Псалми 52:3-5)

Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали. (Приповісті 1:19)

Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами; За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку. (Приповісті 6:12, 15)

Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину. (Приповісті 12:19)

Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти. (Приповісті 21:6)

Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне. (Приповісті 22:8)

Твої ж очі й твоє серце тілько й дбають, що про наживу та пролив безвинної крові, а до того про утиск і насильство. Тим же то так говорить Господь про Йоакима Йосієнка, царя Юдейського: Не будуть по йому голосити: Ой горе братові! ой горе сестричцї! Не голосити муть: Ой володарю! Ой ти, величносте! Як осла ховають, так його поховають: витягнуть і викинуть його за ворота Ерусалимські. (Єремія 22:17-19)

Як же появить сина розбишаку, що проливає кров і чинить се або те, Чого батько не чинив: їсть мясиво жертівне на горах і жену свого ближнього поганить; Нуждаря і вбогого тїснить; насилу видирає; заставу не вертає й зводить очі до ідолів; коїть гидоти; Позичає на лихву й бере приріст, — чи ж такому жити? Нї, він не буде жити. Хто всї цї мерзоти коїть, такому напевно буде за кару смерть; кров його на йому буде. Батько ж його, за те що безсердечно тїснив, рабував брата свого, та чинив усяке лихо посеред земляків своїх, — він мусить умерти за свою провину. (Єзекіїль 18:10-13, 18)

Прокляття для родини

Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї. (Приповісті 15:27)

За се пооддаю жен їх другим, та й поля їх иншим господарям, бо всї вони, від малого до великого, дбають тілько про наживу; пророки вкупі з сьвященниками — всї жиють у неправдї. (Єремія 8:10)

Горе тим, що задумують беззаконностї, і вже на ложах своїх укладають ледаче, щоб довершати все те від ранку, від досьвітку, — тому, що вони чують силу в руках своїх. Забажають ниви, й забирають її, — будинку, й відіймають його; загарбують людину й дім її, чоловіка й його наслїддє. Тим то ось як говорить Господь: От, я задумав, наслати на сей рід лихолїттє, яке ви не здолїєте скинути з ший ваших, і не зможете ходити просто; бо настане час гіркий. (Михей 2:1-3)

Прокляття для майна

Батько ж ваш ошукав мене, і переміняв плату мою десять раз; та не попустив йому Бог ушкодити менї. Так одняв Бог усю скотину в батька вашого й дав менї. (Буття 31:7, 9)

Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї. (Приповісті 10:2)

Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його. (Приповісті 13:11)

Домівки ж їх попереходять до другого, й поля й жінки заразом; простягну бо руку мою на осадників сієї землї, говорить Господь. Бо від наймолодшого та й до найстарійшого дбають вони всї про наживу, й від пророка до сьвященника — всї витворяють оману. (Єремія 6:12-13)

Мов та куропатва, що висиджує яйця чужі, що їх не знесла, так і той, хто придбав достаток, та не на правій дорозї. У половинї віку свого втеряє його, і при концї свойму покажеться дурним. (Єремія 17:11)

Устань же тодї, громадо Сионська, й молоти! я бо зроблю рога твого (силу твою), мов би з залїза, а копита твої, неначе з мідї, — і потреш многі народи, й присьвятиш Господеві користї їх і багацтва їх — Владицї всього сьвіта. (Михей 4:13)

Прокляття гордості

Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне. (Приповісті 22:8)

Прокляття для підлеглих провідника

Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі. (Приповісті 29:12)

Прокляття у вічності

А боязким, і невірним, і огидним, і душегубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і всїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга. (Об'явлення 21:8)

І не ввійде до него нїщо погане, анї хто робить гидоту та лож, тільки ті, що написані в книзї життя Агнцевій. (Об'явлення 21:27)

А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбники, і душегубцї, і ідолські служителї, і кожен, хто любить і робить лож. (Об'явлення 22:15)

Прокляття загалом

Проклят, хто пересовує межові знаки ближнього свого! І ввесь нарід скаже: Амінь! (Повторення Закону 27:17)

Горе тобі, місто, повне крові й омани й убийства! що в тобі грабежам і конця не видко! (Наум 3:1)

Людське уявлення, що Бог не карає нечесності

Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його? Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої; У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить. (Йов 24:1-2, 12)

Хабарі

Люди дають хабарі

Хабарі діють

Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому. (Приповісті 17:8)

Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду. (Приповісті 21:14)

Нечестиві дають хабарі

Не губи з грішниками душу мою, нї життє моє з людьми крівавими, Котрих руки на зло готові, і котрих правиця повна підкупу! (Псалми 26:9-10)

Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду. (Приповісті 17:23)

Приклади тих, хто давав хабарі

На лихе у всїх готові руки без угаву; князь дарів вимагає, і суддя судить за гостинцї, а вельможі виявляють без сорому ледачі забаги душі своєї і перекручують справу. (Михей 7:3)

Як же йшли вони, аж ось деякі з сторожі, прийшовши в город, сповістили архиєреїв про все, що сталось. І, зібравшись вони з старшими й зробивши раду, дали доволї срібняків воїнам, говорячи: Кажіть, що ученики Його в ночі прийшовши вкрали Його, як ми спали. І як дочуєть ся про се ігемон, ми вговоримо його, й вас безпечними зробимо. Вони ж, узявши срібняки, зробили, як їх навчено; й рознеслось слово се у Жидів аж до сього дня. (Матвія 28:11-15)

Як же говорив він про правду і здержаннє, і про суд, що має бути, злякавшись Феликс, озвав ся: Тепер годї, іди; мавши час, покличу тебе. До того ж сподївав ся, що й грошей здобуде від Павла, щоб випустив його, тим же й часто прикликаючи його, бесїдував з ним. (Дії 24:25-26)

Заповідь не брати участі в хабарництві

І дарунків не брати меш; дарунок бо заслїплює видющих і перевертає слова справедливих. (Вихід 23:8)

Не будеш перекручувати суду або вважати на лице і не візьмеш дарунків; бо дарунки засьлїплюють очі чоловіка мудрого і перекручують слова чоловіка правдивого. (Повторення Закону 16:19)

Хабарі розбещують

Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце. (Екклезіяст 7:7)

Приклад Господа, Який не бере хабарів

Бо Господь, Бог ваш, се Бог над богами і пан над панами великий, потужний і страшний Бог, що не вважає на лице чоловіка і не бере дарунків; (Повторення Закону 10:17)

Провідники не можуть брати хабарів

Тим то нехай буде страх Господнїй на вас: поступайте обережно, бо нема в Господа, Бога нашого, неправди, нї вваги на особу, нї підкупства. (2 Хронік 19:7)

Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її. (Приповісті 29:4)

Приклади тих, хто не взяв хабара

Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого; (Йов 6:22)

Благословення і прокляття

Ті, хто дає хабарі, прокляті

Проклят, хто бере підкуп, щоб вбити кого, щоб безвинну кров пролити! І ввесь нарід скаже: Амінь! (Повторення Закону 27:25)

Що на судї за гостинцї роблять правим злюку, а правому закон одмавляють! (Ісая 5:23)

У тобі беруть підкуп і проливають кров; ти береш лихву й прирости й грабуєш насильно користь собі з ближнього твого, мене ж забув єси, говорить Господь Бог. Я аж сплеснув руками з гнїву на захланність твою, що така явна в тобі, та на кріваві провини, що дїються в тебе. Чи видержить же серце твоє, чи будуть досить кріпкі руки (сили) в тебе тодї, як я почну мою роботу проти тебе? Я, Господь, сказав се й справджу. Бо розсїю тебе проміж народи, й розвію тебе по чужих землях, і зроблю конець мерзотам твоїм посеред тебе. (Єзекіїль 22:12-15)

За те ж, що топчете вбогого й користь собі з його хлїба берете, хоч собі будинки й з тесаного каменя помуруєте, ви в них не будете жити; понасаджуєте сади-виногради, та вина з них не пити мете. Я бо знаю, що за безлїч проступків ваших, що за великі гріхи ваші: ви ж — вороги праведного, берете гостинцї, і перекручуєте справи бідного. (Амос 5:11-12)

Голови його судять за гостинцї, і сьвященники його навчають за плату, та й пророки його за гроші віщують, та ще й на Господа здаються, мовляючи: чи ж Господь не серед нас пробуває? на нас біда не прийде! От же через вас буде Сион, як поле, розʼораний, з Ерусалиму зробиться купа розвалищ, а гора під сим храмом стане горою, порослою лїсом. (Михей 3:11-12)

Ті, хто не дає хабарів, благословенні

Псальма Давидова. Господи, хто буде пробувати в шатрі твоїм? Хто буде домувати на сьвятій горі твоїй? Хто не дає гроша свого на лихву, і не приймає підкупів проти безвинного. Хто так дїлає, не захитається по вік. (Псалми 15:1, 5)

Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї. (Приповісті 15:27)